XIX столIттях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1169


XVI i XVII столiття вiдзначаються високою активнiстю i надзвичайним потягом до знань, до освiти, культури нижчих» верств населення Украïни. Розгалужена мережа безплатних початкових шкiл, доступнiсть навчання для рiзноï категорiï населення, його демократичнiсть сприяли рiзкому зростанню рiвня грамотностi населення Украïни, який досягнув на кiнець XVII столiття 90 %. Але вже вдругiй половинi XVIII ст. картина починає рiзко змiнюватися. На цей час Украïна фактично вже втратила свою державнiсть, була знищена Запорiзька Сiч, лiквiдоване гетьманське правлiння, заборонена украïнська мова. Апогеєм геноциду украïнського народу став указ царицi Катерини II вiд 1873 року про закрiпачення украïнських селян, якi становили близько 90 % вiд усього населення краïни. Шкiльна освiта занепала. Якщо ще на початку XVШ столiття майже в кожному селi була початкова школа, то пiсля закрiпачення селян ïх залишились одиницi. Освiта набуває яскраво вираженого станового характеру. У трикласних повiтових училищах та гiмназiях мали змогу вчитися лише дiти дворян та чиновникiв. Рiвень грамотностi серед селян не досягав i 30 %, а в Захiднiй Украïнi ця цифра була ще меншою.
Полiтика росiйського царизму, спрямована на лiквiдацiю автономiï Украïни, русифiкацiю всiх сфер ïï суспiльного життя, призвела до того, що в другiй половинi XVIII столiття Києво- Могилянська академiя поступово перетворюється на становий духовний навчальний заклад, а в 1817 роцi царським указом вона була закрита. На ïï мiсцi була вiдкрита Киïвська духовна академiя, яка не успадкувала вiд своєï попередницi нi нацiональних коренiв, нi традицiй. Дiяльнiсть Ки- єво-Могилянськоï академiï як вищого мiжнародного навчального закладу (першого в Украïнi) було вiдновлено в 1991 роцi. I лише на початку XIX столiття уряд починає займатися питаннями освiти. Настiйнi вимоги передових украïнських дiячiв науки, культури щодо вiдкриття в Украïнi вищих навчальних закладiв врештi-решт увiнчалися успiхом. У 1805 роцi був вiдкритий Харкiвський унiверситет завдяки старанням i авторитету вiдомого украïнського вченого, культурного i громадського дiяча В. Каразiна, iм'я якого має цей навчальний заклад. З перших днiв свого iснування унiверситет став центром украïнськоï освiти та культури. Iз його стiн вийшло багато талановитих дiячiв украïнськоï культури, зокрема вiдомий украïнський письменник Григорiй Квiтка-Основ'яненко, видатний iсторик Михайло Костомаров, автор першоï украïнськоï граматики Павловський та iншi. Ректором унiверситету довгий час був вiдомий украïнський поет Петро Гулак-Артемовський.
У 1834 роцi був вiдкритий унiверситет у Києвi, ректором якого став вiдомий украïнський фольклорист М. Максимович. У 1865 роцi вiдкрився унiверситет в Одесi, у 1875 роцi у Чернiвцях.
Розвиток освiти в Украïнi в XIX ст. спричинив до формування украïнськоï нацiональноï рiзночинноï iнтелiгенцiï. Зростає iнтерес до природничих, математичних, медичних наук, до нацiональноï iсторiï, традицiй, культури украïнського народу.
У 1822 роцi виходить 4-томна История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства» Дмитра Миколайовича Бантиш- Каменського (1788 1850), який довгий час був правителем канцелярiï Киïвського вiйськового губернатора, мав доступ до документiв державних архiвiв Москви, Полтави, Чернiгова, якi й використав при написаннi своєï фундаментальноï працi. Виходить з друку праця Богдан Хмельницкий и возвращение южной Руси России» Миколи Iвановича Костомарова, а в подальшому його Исторические монографии» в 16-ти томах i Русская история в жизнеописаниях ее главньïх деятелей» в 6-ти томах. Микола Костомаров визначний iсторик, письменник, фольклорист, публiцист, педагог. Закiнчив Харкiвський унiверситет, був засновником Кири- ло-Мефодiïвського братства i його головним iдеологом. Пiд його iдейним керiвництвом був вироблений Статут Слов'янського товариства св. Кирила i Мефодiя», вiдозви До братiв-украïнцiв», До братiв-полякiв», програма братства Книга буття украïнського народу» тощо. Був палким патрiотом Украïни, вiдстоював самостiйнiсть украïнськоï нацiï.
Серед талановитих украïнських наукових дiячiв того часу постає iм'я професора Киïвського унiверситету Володимира Антоновича (1834-1908), який зробив неоцiненний внесок в украïнську етнографiю, археологiю, фольклористику i виховав широку плеяду украïно- знавцiв, якi розвинули i продовжили його справу (М. Грушевський, Д. Багалiй, П. Голубовський та iн.). Вiн видав 8 томiв Архива Юго-За- Паднрй России», де показав iсторiю правобережноï Украïни XVI-
XVIII ст., видав Дневник Станислава Освецима (1643-1651)» та iн.
14. Книгодрукування в Украïнi
Роздiл IV. Зароджения.формування та розвиток освiти. Книгодрукування в Украïнi
Сучасну украïнську iсторичну науку збагатив видатний iсторик, учений- фiлолог, лiтературознавець, полiтичний дiяч, публiцист Михайло Грушевський (1866-1934), який закiнчив Киïвський унiверситет, очолив Наукове товариство iм. Шевченка (з 1897 року), був одним iз керiвникiв нацiонально-демократичноï партiï в Нiмеччинi (1889), а в 1917-1918 рр. був обраний головою Центральноï ради. У 1919 роцi змушений був емiгрувати, згодом повернувся в Украïну, де активно зайнявся науковою дiяльнiстю. Написав Iсторiю украïнськоï лiтератури», Iсторiю Украïни-Руси», яка на сьогоднiшнiй день є кращим систематизованим пiдручником з курсу iсторiï Украïни.
I, звичайно, не можна не згадати Дмитра Яворницького (18551940), який здобув свiтову славу своєю Iсторiєю запорiзьких козакiв», де зiбрав безцiннi матерiали про Запорiзьку Сiч. Закiнчив Харкiвський унiверситет, понад 30 рокiв очолював Катеринославський (Днiпропетровський) iсторичний музей, вiднайшов близько 75 тисяч унiкальних археологiчних та етнографiчних пам'яток епохи козацтва. На картинi Запорожцi пишуть листа турецькому султану» Iлля Рєпiн зобразив Дмитра Яворницького в образi писаря, чим увiковiч- ниву живописi генiального дослiдника iсторiï запорiзьких козакiв.
Запитання i завдання на закрiплення:
15.Якi фактори сприяли рiзкому зростанню рiвня грамотностi населення у
XVIXVII столiттях?
16.Якi важливi полiтичнi подiï ХУI11 столiття негативно вплинули на
розвиток освiти i науки в Украïнi?
17.Як Ви розумiєте поняття становий характер освiти»?
З'ясуйте його.
18.Якою була полiтика росiйського царизму щодо украïнськоï
освiти, науки?
19.Коли й де було вiдкрито перший вищий навчальний заклад в
Украïнi?
Коли був вiдкритий унiверситет у Києвi? в Одесi? 20.Кого з вiдомих украïнських наукових дiячiв XIX столiття Ви
можете назвати?
21.Хто такий Михайло Грушевський? Назвiть його вiдому працю з
iсторiï Украïни.
22.Назвiть автора Iсторiï запорiзьких козакiв». Яке враження
справив на Вас цей твiр?

XIX столIттях orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1169