<< Главная страница

20. ФразеологIя укра&IUML;нсько&IUML; мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1184


Слова в нашiй мовi часто об'єднуються не тiльки у вiльнi словосполучення (письмова робота, вийшла в поле, брати та сестри), а й у стiйкi або фразеологiчнi словосполучення, що сприймаються як єдине, неподiльне на окремi частини цiле. Фразеологiзми це iскрометнi скарби мовноï образностi, дозрiлi квiтки мислення», якi надають висловленiй думцi нацiонального колориту. До фразеологiï належать усталенi в мовi звороти та вислови, прислiв'я, приказки та крилатi слова: носиться, як чорт з грiшною душею; де не посiй, там i вродиться; як мертвому припарка; держати хвiст бубликом; не ïла душа часни ку не буде й смердiти; книга джерело знань; пiшов у рiст, як заєць у хвiст; сон рябоï кобили; якрак свисне; диба, як муха по сметанi; водить очима, наче злодiй по ярмарку; стрибнув, як жаба в болото; бреше, як шовком шиє; бреше, як попова сучка; вчепився, як чорт у грiшну душу; коса, як мишачий хвiст; як блоха на арканi; як Сiрко в коморi; блудлива овечка; аж блохи перелякались; старiй жабi по колiна; яке ди бало, такого й здибало.
Розрiзняють три типи фразеологiзмiв: фразеологiчнi зрощення, фразеологiчнi єдностi i фразеологiчнi сполучення.
Фразеологiчнi зрощення це стiйкi звороти, специфiчнi для даноï мови, що виражають єдине поняття i мають одне значення. Лексичне значення цього стiйкого словосполучення не збiгається з лексичним значенням слiв, що входять до його складу. Так, наприклад, лексичне значення фразеологiчного зрощення: у нього i кози в золотi,i цап у намистi, тобто вiн багатий, абсолютно не збiгається iз лексичним значенням кожного iз складових слiв. Аналогiчно:
- п яниця у горiлцi кисне; заглядає у пляшку; лика не в яже; йде
пiд мухою;
- багато кури не клюють; нiде курцi ступити;
- пропало котовi пiд хвiст; нi за цапову душу;
- не потрiбний як коровi сiдло; як голому пояс; як зайцевi бубон;
- робити щось спроквола тягти Сiрка за хвiст;
- залицятися пускати бiсики;
- нiчого не одержати дуля з маком;
- бiдна як церковна миша; як чумацька воша;
- повiльно як сонна муха; як мокре горить;
- з нього вiрьовки в ють, його кури загребуть так говорять про
слабовольну, безхарактерну людину тощо.
У фразеологiчних єдностях переносне значення певною мiрою мотивується значенням тих слiв, що до них входять: заливатися слiзьми безутiшно плакати, дихати на ладан помирати, крапля в морi мало.
У фразеологiчних сполученнях складовi компоненти характеризуються деякою самостiйнiстю. Один з компонентiв є стiйким i не може замiнюватись, а iншi можуть мати взаємну замiну: розпочати обговорення (приступити, почати), злiсть бере хтось починає злитися.
Розмовна фразеологiя невичерпне джерело створення гумористично- сатиричних ефектiв. Прекрасний фразеологiчний матерiал такого гумористичного й сатиричного зображення подiй, персонажiв, ïх зовнiшностi, мови, характерiв знаходимо у творах украïнських письменникiв. 1. То Альоша котить… намогоричився по самiсiньке пiдборiддя (О. Вишня) 2. Дай, Боже, вам побитись, а нам подивитись. 3. А ти думаєш, менi гарно дивитись, як ти роззявила свою вершу? 4. Ваша жiнка приïхала сюди й наговорила сiм мiшкiв гречаноï вовни та чотири копи гречки 5. Вона вискочила з-за вугла, як козак з маку. (Н.-Лев.) 6. Все це стрiлянi горобцi, яких на половi не обдуриш (М .Стар.). Стрiляним горобцем називають людину, яку важко обдурити. Стрiляний горобець у прямому значеннi це такий горобець, в якого не раз уже стрiляли, а вiн внаслiдок цього став обережний, досвiдчений7‘.
Вживання розмовних синонiмiв-фразеологiзмiв робить мову соковитою, барвистою, образною й емоцiйною, що можна простежити на прикладi з твору Дванадцять стiльцiв» 1. Iльфа i Е. Петрова, де гробових справ майстер Безенчук робить своєрiдну класифiкацiю людських смертей:
Померла Клавдiя Iванiвна, промовив замовник.
Ну, царство небесне, згодився Безенчук.
…Упокоïлась значить старенька… старушенцiï, вони завжди упокоюються… Або боговi душу вiддають це як яка. Ваша, наприклад, маленька i в тiлi, значить, упокоïлась. А, примiром, бiльша й худiша, та, вважається, боговi душу вiддає…
Тобто, як це вважається? Хто це вважає?
У нас i вважається. У майстрiв. От ви, примiром, мужчина показний, великого зросту, хоч i худий. Ви, вважається, коли, не дай Боже, помрете, немовби в ящик зiграли. А котрий чоловiк торговий, …той, значить, наказав довго жити. А якщо хто чином поменше, двiрник, наприклад, чи хто iз селян, про того говорять: перекинувся або ноги вiдкинув. Але наймогутнiшi коли помирають, залiзничнi кондуктори чи з начальства хто, то вважається, що дуба дають. Так про них i говорять: А наш, чули, дуба давит.
Цiкавi i по-своєму оригiнальнi фразеологiзми, пов'язанi з людськими iменами. Вони досить часто вживаються в побутi у рiзних житейських ситуацiях: товчеться, як Марко в пеклi; наливати по Ма- русин поясок; вискочив, як Пилип з конопель; ласий, як Мартин до мила; бiгає, як Ганна без солi; били, як Сидорову козу; який Сава, така й слава; на Миколи та нiколи; не вмер Данило, так болячка задавила; не плач, Андрiйку, дам копiйку; на тобi, Даниле, що менi не миле та iншi.
Крiм синонiмiчних, фразеологiзми вступають i в антонiмiчнi зв'язки iз словами або з iншими фразеологiзмами: нi пари з уст, тримати язик за зубами розпустити язика; iти з миром iти з вiйною; бути на сьомому небi як у воду опущений; пiдносити до небес мокрим рядном накрити; задирати носа вiшати носа; смiятися смiятися на кутнi; шия, хоч обiддя гни худий, як трiска та iншi. Як виразний стилiстичний засiб антонiми посилюють контрасти.
Ужчснко ВД. ВИIIЧСННЯ фразеологiï в середнiй школi. К., 1990. С. 117. н» Iльф 1., Петров . 12 стiльцiв. — М., 1974. с. IX (прим, переклад автора).
Зiставлення протилежних фактiв, образiв, ознак чи явищ робить нашу мову яскравою, влучною, виразнiшою.
Украïнська мова має багату фразеологiю, яка є продуктом багатовiковоï мовноï творчостi народу i вiдображає його глибоку мудрiсть i нацiональну культуру. Вона виражає позитивне ставлення до працi, освiти, науки, культури i в той же час засуджує пияцтво, брехливiсть, лiнощi, хвастощi, нечемнiсть та iншi вади людей. Украïнська фразеологiя, часто пов'язана iз народними звичаями, обрядами i вiдображає поведiнку й характер у рiзних життєвих ситуацiях, причому часто в жартiвливому тонi:
- багато роботи крутиться, як муха в окропi;
- багатий у нього i кози в золотi, i цап у намистi; грошей кури не клюють; вiн гребе грошi лопатою;
- бити як Сидорову козу; виправити щелепи; вирiвняти ребра;
бiдний голий, як бубон; голий, босий i простоволосий;
- вискочив як Пилип з конопель; як голий козак з маку; як мiшком
намаханий; як перелякана коза;
- винуватий рильце в пушку; знає кiшка, чиє сало з
‘ïла;
- гарна як свиня в намистi;
- говорить плете, мов блекоти об'ïвся; плете, як у гарячцi;
- добре знати як облуплену овечку;
- допався як вiл до браги;
- дивиться як вовк на козу; як кiт на сало;
- жити як вареник у маслi; як у Бога за пазухою; життя хоч вовком вий;
- зовнiшнiсть висхлий на тараню; худа, як циганська голка;
- кричати рвати пуп; кричить наче собачоï блекоти об'ïвся;
- мало у мене стiльки грошей, як у жаби пiр ‘я; як з козла молока;
як з карася вовни, кiт наплакав;
- не випровадити не викурити й ладаном;
- неприємностi впав у бiду, як курка в борщ;
- набрид приïвсь, як сухий ячмiнь беззубiй кобилi;
- не здiйсниться нiколи як п ‘явка крикне; як рак свисне;
- невпевненiсть надвоє баба ворожила;
- незручно примостився, як сорока на тернинi;
- не потрiбно як коровi сiдло; як зайцевi бубон; потрiбно, як свинi
наритники;
- недовiра не вiриться, щоб метелик та орлинi яйця нiс;
- погрози ще потанцюєш циганськоïхаляндри; брати за жабри; аж
пiр я посипеться; покажуть де раки зимують; де козам роги правлять;
- пропасти нi за цапову душу; нi за понюшку табаку;
- пристав як пан за подушне;
- попасти в халепу нi в сих, нi в тих;
- погано добре, як голому у кроп ивi;
- п'яниця вiн нiде з чаркою не розминеться;
- поведiнка викинути фортель; вiдколоти номер;
- родичi через дорогу навприсядки;родич, як чорт козi дядько; дiд бабi
рiдний Федiр;
- сидить як черв'як у сливi; як миша пiд вiником; як чиряк на боцi; як
рак на мiлкому; як на виставцi;
- спiшити як попiвна замiж; як дiвка замiж; поперед батька в пекло;
- тiкати змотувати вудочки; накивати п'ятами; тiльки смуга ляже;
- характер кури заклюють; куслива, як мухи в спасiвку; муха крилом
уб'є; як мокра курка; iз блохи жир витопить; на волосинi яйце
спече; якась муха вкусила; за ним гiлляка з мотузкою плаче; i на козi
не пiд ‘ïдеш; де не посiй, там i вродиться;
- щось шукати перерили всi мишачi нори; чорт iз свiчкою не знайде та iн.
Фразеологiчнi словосполучення прикрашають нашу мову, роблять ïï образною, яскравою, емоцiйною. Мова, вдало пересипана фразеологiчними зворотами, завжди привертає увагу слухачiв, пробуджує в них емоцiï, живу уяву, захоплює своєю оригiнальнiстю та нестандартнiстю.

20. ФразеологIя укра&IUML;нсько&IUML; мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1184


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация