22. Лексика сучасноÏ украÏнськоÏ лIтературноÏ мови з погляду походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1188


Лексика сучасноï украïнськоï мови формувалась протягом багатьох столiть, постiйно напрацьовуючи свiй словник i вдосконалюючи всi своï компоненти, тому в нiй можна видiлити своєрiднi пласти, що увiйшли до ïï складу на рiзних етапах розвитку мови. Це й питома украïнська лексика, яка включає всi слова, успадкованi вiд iндоєвропейського лексичного фонду, i слова, що виникли в праслов'янськiй (спiльнослов'янськiй) та староукраïнськiй мовах, а також весь лексичний фонд, створений на власне украïнському ґрунтi», це й iншомовнi запозичення, якi засвоювалися украïнською мовою протягом усього iсторичного розвитку.
, Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасноï украïнськоï лiтературноï мови.
1972. — С . 101.
Найглибший, найдавнiший шар корiнноï украïнськоï лексики це слова iз iндоєвропейського лексичного фонду, якi перейшли i закрiпилися у лексицi слов'янських мов, у той же час iснуючи i в iнших iндоєвропейських мовах, шо не належать до слов'янськоï групи. Так, наприклад, украïнське слово мати має лише деякi фонетичнi вiдмiнностi як у слов'янських, так i неслов'янських мовах: укр. мати, рос. мать, грецьк. iтГоГег, санскр. таïаг, нiм. МиIIег, англ.
тоïпег, лат. таïегта iн. За лексико-семантичними особливостями слова, успадкованi з iндоєвропейського лексичного фонду, можна подiлити на такi тематичнi групи: назви органiв; частин тiла людини: зуби, волосся, лiкоть, утроба, кров; назви спорiдненостi: батько, мати, брат, сестра; назви дiй, процесiв, явищ природи: жити, ходити, стояти, сидiти, вогонь, вiтер та iн.
Наявнiсть цiєï категорiï слiв у лексичному запасi украïнськоï мови спорiднює ïï з лексикою iнших iндоєвропейських мов, що говорить на користь iснування iндоєвропейськоï мовноï спiльностi.
Слова з прасловянського (спiльнословянського) перiоду вiдомi якщо не в усiх, то в багатьох слов'янських мовах, але мають дещо вiдмiнне фонетичне оформлення:
укр. рос. польськ. чеськ. болг. серб.
плуг плуг рiiщ рIиЬ плуг плуг
косити косить кояiс' кокiïi кося КОСИТИ Хоч вони З'ЯВИЛИСЯ ще в той час, коли слов'яни говорили однiєю (З дiалектами) мовою праслов'янською (або спiльнослов'янською), вони дiйшли до нас i сьогоднi є широковживаними. Таких слiв у слов'янських мовах нараховують близько двох тисяч, саме вони й становлять ядро сучасноï украïнськоï лiтературноï мови i стосуються найважливiших галузей суспiльного життя та дiяльностi слов'ян. Це i назви органiв i частин тiла людського органiзму: голова, око, руки, язик; назви спорiдненостi: батько, мати, сестра; назви дiй, процесiв: ходити, косити, жити, сидiти, ïсти, варити; назви явищ природи: сонце, мiсяць, вiтер; назви продуктiв харчування: риба, масло, пиво, м'ясо, молоко, яйце; назви предметiв побуту: нiж, клин, мило, шило, голка; займенники: я, ми, ти, вiн та iн.; числiвники, прислiвники, службовi частини мови.
Починаючи з ХI-ХI I ст., на територiï сучасноï Украïни формується украïнська народнiсть, яка напрацьовує свою власне украïнську лексику. З'являються власне украïнськi слова на позначення предметi в побуту, явищ природи, професiйноï дiяльностi украïнцiв, напоïв, страв, одягу, взуття, жител, вiйськових, адмiнiстративних, суспiльно- полiтичних та iнших понять: запаска, стрiчка, хустка, капелюх, узвар, багаття, мiркувати, баритися, кремезний, заздалегiдь, очолити, сировина, вiдвiдини, кисляк, наймит, громада, гопак, мрiя тощо. Важлива роль у становленнi власне украïнськоï лексики належить засобам словотвору, завдяки яким праслов'янськi й давньоукраïнськi основи постiйно розширювали своï номiнативнi можливостi, а похiднi лексичнi одиницi набували мовноï специфiки83: бондаренко енк-о, гордощi ощ-i, писарчук ук, царiвна цар-iвн-ата iн.
Старослов'янiзми це слова, запозиченi схiдними слов'янами iз старослов'янськоï мови, яка сформувалась у IX ст. на основi македонських говорiв староболгарськоï мови. Ця мова прийшла головним чином через церковно-релiгiйну лiтературу. Церква у той час повнiстю послуговувалась старослов'янською (церковнослов'янською) мовою: церковнi книги, релiгiйнi вiдправи. Крiм того, переклади книг рiзноманiтного змiсту (здебiльшого релiгiйного) з грецьких оригiналiв, а також написання власних самобутнiх творiв теж провадилися старослов'янською мовою. Iз старослов'янськоï мови схiднi слов'яни почерпнули слова на позначення абстрактних понять i окремих предметiв побуту, якi на той час були ïм ще невiдомi. Будучи близькою за своєю фонетико-граматичною будовою та лексикою до давньоруськоï мови схiдних слов'ян, вона досить швидко була ними засвоєна. Велика група старослов'янiзмiв потрапивши в украïнську мову, асимiлювалася в нiй i втратила своï давнi ознаки: уста, палата, буква.

22. Лексика сучасноÏ украÏнськоÏ лIтературноÏ мови з погляду походження orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1188