26. УкраÏнська мова в колI слов'янських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1196


Усi слов'янськi мови генетично спорiдненi, бо мають спiльне джерело праслов'янську (спiльнослов'янську) мову i виникли на основi ïï дiалектних вiдгалужень. Основний словниковий фонд кожноï слов'янськоï мови становлять спiльнослов'янськi слова, якi виникли ще в перiод мовноетнiчноï єдностi слов'ян i називають частини людського тiла (око, нiс, брова, голова, рука), до основного словникового фонду належать назви на позначення знарядь працi: плуг, борона, молот; явищ природи: вiтер, вода, сонце), рослин та тварин: кiнь, корова, вовк, лев, риба, орел, пшениця, дуб, овес; дiй та процесiв: жити, ходити, косити, спати; назв спорiдненостi: мати, син, брат, сестра; ознак предметiв, явищ: бiлий, червоний; чисел: один, два, чотири, п'ять, десять; особовi займенники (я, ми, ти, ви) та iн. Порiвняйте:
Укр.
Рос.
Польськ.
Чеськ.
Болг.
Серб.син
сьiн
$уп
$уп
син
син
вiтер
ветер
таiг
УIIГ
вятьр
ветертри
три
iгту
Iгi
три
триНаведенi вище слова мають багато спiльного, хоч часто мають рiзне фонетичне чи морфологiчне оформлення, що пояснюється пiзнiшими мовними процесами, якi вiдбувалися в кожнiй слов'янськiй мовi.
Але найбiльше спiльного у схiднослов'янських мовах: украïнськiй, росiйськiй та бiлоруськiй, що зумовлене тривалим спiльним проживанням схiдних слов'ян в однiй державi Киïвськiй Русi. Порiвняйте:
Укр.
Рос.
Бiлор.
пити
пить
шщь
нiч
ночь
ноч
море
море
мора
ОСIНЬ
осечь
восень
розум
разум
розум
голова
голова
галава
що
нто
што
Маючи багато спiльного iз схiднослов'янськими мовами, украïнська мова вiдрiзняється вiд них цiлим рядом фонетичних та морфологiчних ознак.
З-помiж фонетичних вiдмiнностей слiд вiдзначити:
1. тверду вимову приголосних перед голосними | и ]: жити, риба, син,
зима та |е| (колись пом'якшував попереднi приголоснi): середа,
береза, серце, верба;
чергування |о|, |е| (у вiдкритих складах) з |i] (у закритих складах): нiч ночi, вiл вола, хiд ходу, рiк року;вживання голосного |i] на мiсцi давнього звука [*] (ять): л-ьто л/то;тверду вимову губних (б, п, в, м, ф), шиплячих (ж, ч, ш, щ) та р (у кiнцi складу): кров, нiч, дiвчата, секретар, повiрте та iн. З-помiж морфологiчних вiдмiнностей слiд видiлити такi:
2. iнфiнiтиви на -ти: косити, летiти, ходити, сидiти.,
збереження давнiх закiнчень орудного вiдмiнка -ою, -ею: межею, душею, жiнкою, людиною;закiнчення -овi, -евi у давальному вiдмiнку однини iменникiв чоловiчого роду: воловi, господаревi, свекровi, котовi;форми майбутнього складеного часу на -му: писатиму,, малюватиму та iншi. Наявнiсть в украïнськiй мовi значноï кiлькостi фонетичних i морфологiчних вiдмiнностей вiд iнших слов'янських мов свiдчить про самостiйний шлях ïï розвитку як окремоï мови впродовж надзвичайно тривалого часу.
Сьогоднi всi слов'янськi мови високорозвиненi мови. Найбiльше слов'ян розмовляють схiднослов'янськими мовами, зокрема росiйською понад 100 мiльйонiв, украïнською понад 44 мiльйони, бiлоруською понад 10 мiльйонiв. Пiвденнослов'янськими i захiднослов'янськими мовами розмовляють близько 60 мiльйонiв осiб.
Украïнська мова мова великого народу, яка може стати однiєю iз свiтових мов. За кiлькiстю тих, хто розмовляє нею, вона посiдає 1520-е мiсцеусвiтi. Украïнська мова надзвичайно багата. ïï словниковий запас нараховує близько 500 тисяч лексем»5, вона є однiєю iз наймелодiйнiших мов свiту (друге мiсце пiсля iталiйськоï).
Лiтература
3. Алпатов В.М. Япония: язьiк и общество. — М., 1988.
Бабич Н.Д. Iсторiя украïнськоï лiтературноï мови.-Львiв, 1993.Булаховський П.А Питання походження украïнськоï мови. — К.., 1956.Вьiсоцкий С.А. Средневековьiе надписи Софии Киевской (по материалам граффити XI-XVII вв.). — К.., 1976.Горецький П.Й. Iсторiя украïнськоï лексикографiï. — К., 1963.Доза А. История французекого язьïка. Пер. с франц. — М., 1956.Жуковская Л.П. Новгородские берестяньïе грамотьi. — М., 1959.Закон Украïни Про мови в УРСР». — 1989.Иврит — язьiк возрожденный //СБ. статей. — Иерусалим, 1990. 10. Колесов В.В. Древнерусский литературный язьïк. -Л., 1989.
4. Кононенко П.П. Украïнознавство. — К., 1994.
12.Лазебник Ю. Свiтло й тiнi у мовнiй iсторiï Украïни // Лiт. Украïна, 1989, 31 серп.
5. Марченко Л .М. Сучасна украïнська лiтературна мова. За заг. ред.
ПетiкВ.Г.-К., 1975.
14. Москаленко А.А Питання становлення мови украïнськоï народностi. — Харкiв, 1962.
6. Москаленко А.А. Основнi етапи розвитку украïнськоï мови.
— К., 1964.
1,5 Юшук I.П. Мова наша украïнська. — К., 2001. — с.8.
7. Огiєнко I. Iсторiя украïнськоï лiтературноï
мови. — К., 1995.
Передрiєнко В.А Формування украïнськоï лiтературноï мови хт ст. на народнiй основi. — К., 1979.Плющ П.П. Iсторiя украïнськоï лiтературноï мови. — К.,1971. 19. Русанiвський В.М. Джерела розвитку схiднослов'янських лiтературних мов. — К., 1985.
Русанiвський В.М. Iсторiя украïнськоï лiтератуноï мови. — К., 2001.Смаль-Стоцький С. Розвиток поглядiв на сiм'ю слов'янських мов i ïх взаємне спорiднення // Iсторiя украïнськоï мови. — К., 1996.Сучасна украïнська лiтературна мова.// За ред. А.П. Грищенка. — К., 1997.Тимошенко П.Д. Хрестоматiя матерiалiв з iсторiï украïнськоï лiтературноï мови. 4.1. — К., 1959; 4.2. — К, 1961.Формування i розвиток украïнськоï лiтературноï мови // Мовознавство, 1985. — 5.Шахматов О., Кримський АГ. Нариси з iсторiï украïнськоï мови та хрестоматiя з пам'ятникiв письменськоï староукраïнщини ХI-ХУIIIвв. -К., 1929.Ющук I.П. Мова наша украïнська — К., 2001.

26. УкраÏнська мова в колI слов'янських мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1196