<< Главная страница

32. ВорожIння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1208


Ворожiння це рiзнi способи передбачати майбутнє, простежувати людську долю. Переважна бiльшiсть таких способiв будується на посередництвi потойбiчних сил або ж на контактах з померлими предками. Крiм того, з найдавнiших часiв ворожили по зорях, по нутрощах тварин, по лiнiях на долонi, по сновидiннях, на зернах, використовували рiзнi предмети та речовини: дзеркала, гребiнцi, свiчки, вiск, олово тощо.
Церква Христова завжди негативно ставилася до чаклунiв, ворожок, провидцiв, вважаючи користування ïхнiми послугами одним iз найтяжчих грiхiв. Але така вже, очевидно, суть людини, що iнодi хочеться випередити час i заглянути у майбутнє. Та чи впевненi ми у правдивостi того пророкування, яке почули, чи дiйсно та провидиця має такi винятковi здiбностi, що бачить майбутнє? А з iншого боку, чи готовi ми спокiйно сприйняти погану для нас iнформацiю, чи не вплине це негативно на нашу психiку i чи не закодуємо себе у подальшому на цей негатив? Тому, хто захоплюється походами» до ворожок i ясновидцiв, корисним буде повчання святителя Василя Великого: Не допитуйся про майбутнє, краще з користю розпорядися теперiшнiм. Для чого наперед знати Боже велiння? Якщо майбутнє принесе тобi щось хороше, то воно прийде, хоч ти про це й не знав ранiше. А якщо воно скорботне, для чого передчасно сумувати».
До ворожок у народi склалося двояке ставлення: це й повага до ïхнього незвичайного дару i острах перед загадковим, таємничим.
Ворожками на селi здебiльшого були одинокi жiнки лiтнього вiку, iнодi заïжджi циганки, для яких ворожiння це ремесло, яке годувало ïх та ïхнi сiм'ï.
Понад гаєм, над водою Стелються тумани;
Стоять в шатрах над рiкою Волохи-цигани.
А мiж тими циганами Циганка-Ворожка,
Та до тiï Циганочки Втоптана дорожка.
Туди ходять в темний вечiр Молодi дiвчата З хлiбом-сiллю до Ворожки Суджених питати:
Питаються Циганочки
Де зiлля копати,
Питаються як тим зiллям Хлопцiв чарувати…
Ворожiння має таку давню iсторiю, воно таке живуче в народi, що його не могли обiйти своєю увагою украïнськi письменники i не описати у своïх творах. Так, генiальний украïнський поет XIX столiття Тарас Шевченко, добре знаючи украïнську демонологiю, вiрування, традицiï, звичаï украïнського народу, описує у поемi Тополя» складну життєву ситуацiю, в якiй опинилася молода дiвчина:
Полюбила чорнобрива Козака дiвчина.
Полюбила не спинила,
Пiшов та й загинув…
А в цей час:
Мати…
За старого, багатого Нищечком єднала.
А далi похiд до ворожки i його сумнi наслiдки:
…Пiшла вночi до ворожки,
Щоб поворожити:
Чи довго ïй на сiм свiтi Без милого жити?
«Бабусенько, голубонько,
Серце моє, ненько!
Скажи менi щиру правду
Де милий-серденько?…
… Бабусенько, голубонько, Скажи, коли знаєш!
Бо видає мене мати Застарого замiж…
…Твою долю, моя доню,
Позаторiк знала,
Позаторiк i зiллячка Для того придбала.
Пiшла стара, мов каламар Достала з полицi Ось на тобi сего дива!
Пiди до криницi;
Поки пiвнi не спiвали,
Умийся водою,
Випий трошки цього зiлля
Все лихо загоïть.
Вип'єш бiжи якомога;
Щоб там не кричало,
Не оглянься, поки станеш Аж там, де прощалась. Одпочинеш; а як стане Мiсяць серед неба,
Випий ще раз, не приïде
Втретє випить треба.
За перший раз, як за той рiк,
Будеш ти такою;
А за другий серед степу Тупне кiнь ногою.
Коли живий козаченько,
То зараз прибуде,
А за третiй… моя доню,
Не питай, що буде.
Та ще, чуєш, не хрестися,
Бо все пiде в воду.
Тепер же йди подивися На торiшню вроду».
Взяла зiлля, поклонилась:
«Спасибi, бабусю!»
Вийшла з хати: Чи йти, чи нi?
Нi, вже не вернуся!»
Пiшла, вмилась, напилася,
Мов не своя стала,
Вдруге, втретє, та, мов сонна…
…Зiлля диво наробило
Тополею стала,
Не вернулася додому,
Не дiждала пари;
Тонка-тонка та висока
До самоï хмари.
По дiбровi вiтер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю До самого долу.
Хоч це й художнiй твiр, але в народi вiрять, що наговорене зiлля має чаклунську силу, вiрять i в те, що є люди, надiленi даром передбачення майбутньоï долi. Але тут доречним буде застереження, яке дає Тарас Шевченко у цьому творi:
… 1 ТО ЛИХО Попереду знати,
Що нам в свiтi зустрiнеться…
Не знайте, дiвчата!
I справдi, краще не знати. Бо для чого заранi печалитися, очiкувати нещастя, для чого отруювати собi радiснi, щасливi днi думками про погане, що колись буде? Краще не знати, жити i радiти кожному щасливому дню, кожнiй годинi, а прийде горе що ж, його треба пережити, знайти в собi сили i витримати, не зiгнутися.
Звичайно, є велика рiзниця мiж невинними дiвочими ворожiннями на судженого i магiєю, чаклунством. Дiвочi ворожiння дуже давнi, вони мають не одну тисячу рокiв. Атрибути таких ворожiнь здебiльшого предмети побуту чи продукти харчування, якi є у кожнiй хатi. З особливим нетерпiнням чекали дiвчата рiздвяних святок, Водохреща, ночi на Iвана Купала та святого Андрiя, щоб поворожити на майбутню долю, шлюб. Популярним було ворожiння на судженого за допомогою воску, який розтоплювали i виливали на воду, а потiм за формою, якоï вiн набував, читали» майбутню долю.
Звечора пiд Новий рiк Дiвчата гадали:
Вибiгали в огород,
В вiкна пiдслухали,
З тiста бгали шишечки.
Оливо топили,
Слухали собак, в пустки Опiвнiч вихрили;
Вiск топили на жарку I з водою в черепку Долю виливали,
Бiгали на шлях вони.
З приказками в комини Суджених питали141.
Або ж гадання з човником. Наливають у посуд води, а по його дiаметру прикрiплюють смужки паперу з написаними бажаннями: на
141 Боровиковський Л. Украïнськi поети-романтики 2040-х рр. XIX ст. К.,1%8.
судженого, на весiлля, на невдачi, хвороби, смерть, на палке кохання тощо. У шкаралупку (половинку) грецького горiха прикрiплюють маленький недогарочок свiчечки i запалюють його. Човник розташовують на водi на серединi посуду i спостерiгають, куди вiн попливе i який папiрець з яким бажанням пiдпалить значить те й збудеться.
Iснує дуже давнє ворожiння на звичайних городнiх бобах. Беруть 41 бiб i довiльно роздiляють на три купки. Перша купка на здоров'я i стосунки з чоловiком (нареченим).Непарне число бобiв у купцi буде хворiти, зазнає образ, принижень вiд чоловiка чи нареченого, парне число хвилюватися нема чого: все буде добре. Друга купка це робота, навчання чи служба. Непарне число бобiв у цiй купцi невдачi, проблеми, парне успiхи. Третя купка бобiв сiм'я, дiм. Парне число бобiв всi домочадцi будуть здоровi, у сiм'ï пануватиме мир i злагода, непарне число чекайте великих проблем.
Ворожiння на сон теж були популярними серед дiвчат. Лягаючи спати, дiвчина розпускала волосся i клала пiд подушку гребiнь iз словами: Суджений, ряжений! Причеши менi голову». Увiснi повинен прийти суджений i розчесати волосся. А ось ще одне невинне гадання на сон. Перед сном дiвчина змiшувала наперсток солi i наперсток води i випивала, а, лягаючи спати, промовляла: Хто мiй суджений, хто мiй ряжений, той пити менi подасть».
Ворожiння на сон, як i будь-яке дiвоче ворожiння оповите таємничiстю. Iнодi воно пов'язане з магiчним замовлянням:
Понедiлок з вiвторком,
Середа з четвергом,
П'ятниця з суботою,
Недiленька ж удовиця,
Який менi в цю нiч сон присниться?
Коли б того повидати,
З ким я маю вiкувати.
Дiвочi ворожiння завжди хвилюючi i тривожнi. Вони наповненi очiкуванням бажаного щастя, а тим бiльше, що починають дiвчата гадати тодi, коли на прикметi вже є обранець. Часто цi ворожiння супроводжуються смiхом, жартами. Наприклад, яким буде iм'я майбутнього чоловiка, можна дiзнатися, запитуючи стрiчного чоловiка, як його звати. Яке iм'я той назве, таке буде i в судженого. Знаючи про дiвочi ворожiння, деякi чоловiки для жарту називали такi iмена, якi давним-давно вийшли з ужитку, або якiсь iноземнi iмена. Почувши таке, дiвчата починали смiятися, бо де ж знайдеш Алена Делона чи Арнольда Шварцнегтера у такому глухому селi, як ïхнє.
Серед давнiх дiвочих ворожiнь можна назвати витягування з-пiд перевернутоï тарiлки рiзних предметiв. Наприклад, перстень на одруження, камiнчик на розлуку. Поширеним є рахування набраного у жменю зерна. Якщо його до пари» буде весiлля, якщо число зерен непарне що ж, доведеться ще почекати.
Такi безневиннi дiвочi ворожiння не засуджуються нашим народом, який вбачає в них молодечi забави i не бiльше. Iнша справа страшнi ворожiння опiвночi iз дзеркалом бiля вiдкритоï печi чи з викликом нечистоï сили. Не треба цього робити з двох причин: по- перше, щоб не травмувати свою психiку, бо це дуже страшно, i, подруге, щоб не зламати свою долю, не накликати на себе бiду, бо необдумане втручання i зв'язок iз тими темними силами, про якi ми мало що знаємо, нi до чого доброго не призводять. Вони просто небезпечнi.
Запитання i завдання на закрiплення:
1.Якi безневиннi дiвочi ворожiння Ви знаєте?
На якi релiгiйнi свята дiвочi ворожiння вважаються найправдивi- шими i чому?Ваше ставлення до чаклунства i ворожiння? Обгрунтуйте свою думку. 2. Як ставиться християнська церква до чаклунiв, ворожок, провидцiв?
Обгрунтуйте свою вiдповiдь.
]*>left size=]*>1 width=]*>33% /> Боровиковський Л. Чарiвниця»// Украïнськi поети-романтики 20-40- х рр.
ХIХст.-К.. 1968.

32. ВорожIння orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1208


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация