<< Главная страница

39. РIздво Христове orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1227


Це найбiльше, найвеличнiше i найзнаменнiше зимове християнське свято, яке розпочинається опiвночi з 6 на 7 сiчня i знаменує народження Iсуса Христа. У цей час у всiх храмах правиться нiчна служба, яка завершується удосвiта.
Першими сповiщали про народження Сина Божого хлопчики се- ми-восьми рокiв, якi йшли до родичiв, до сусiдiв вiтати ïх зi святом. Зайшовши до господи, декламували вiрш-вiншування:
З Святим Рiздвом вiтаю.
Всiм здоров'я бажаю:
Господарю на воли.
Господинi на квочки,
Хлопцям-дiвчатам на гуляння,
Малим дiтям забавляння,
Христу-Богу вихваляння!
З Святим Рiздвом будьте здоровi!
Вiншувальникiв чекали в кожнiй оселi, бо вважалося, що вони приносять щастя, здоров'я, достаток, i чим бiльше ïх буде, тим багатшим i щасливiшим буде рiк. Нi жiнкам, нi дiвчатам не можна було в першiй половинi цього дня ходити по хатах, бо разом з ними нiбито приходять хвороби, нестатки, нещастя. Взагалi, у цей день нiчого не можна робити, церква забороняє порушувати урочистостi цього величного дня якоюсь роботою. У народi побутує легенда про плями на мiсяцi, пов'язана iз забороною працювати в цей день. Кажуть, що то брат брата на вила пiдняв. А сталося це тому, що один iз братiв порушив сувору заборону i почав працювати в цей день: вiн брав вилами сiно в стодолi, а там брат вiдпочивав. От вiн його разом iз сiном i пiдняв на вила. За це Бог поставив його на Мiсяцi, щоб усi люди боялися, шанували Бога i не порушували його закони.
Цього ранку, доки не зiйшло сонце, господар обходив з молитвою оселю, кропив ïï свяченою водою, обкурював запашним зiллям, запалював свiчку, а потiм уся родина сiдала за стiл на простеленi рушники, спершу продмухавши» мiсце, щоб не сiсти на добрих духiв. Снiданок починався молитвою, яку читав господар: Будьмо здоровi зi Святим Рiздвом! Хай Господь милує нас i має нас у своïй опiцi на кожному кроцi i дарує нам щастя, здоров'я на многiï лiта, а всiм померлим пошли, Боже, Царство Небесне, раювання в небi!». А потiм пiсля довгого пилипiвського посту всi члени родини з задоволенням споживають скоромне: ковбаси, смажену гуску чи качку, копчений окiст, бо за давньою традицiєю до Рiздва у кожнiй родинi кололи кабана, рiзали гусей, качок, начиняли i пекли ковбаси, коптили окiст.
Ввечерi село наповнювалось шумом i гамом. Дорослi сiм'ями ходили однi до одних у гостi, а молодь збиралася в гурти i колядувала. Парубки помiж собою обирали старшого ватага», обирали козу», мiхоношу», цигана», жида», смерть з косою» та iн. На козi» був кожух, вивернутий вовною назовнi, солом'янi роги, хвiст та дзвiночок. У руках ватага була рухома звiзда» зiрка обов'язковий рiздвяний атрибут. Колядникiв щедро нагороджували цукерками, яблуками, пирогами, ковбасами, iншими продуктами, якi були завчасно припасенi до цього вечора.
Щедрий вечiр! Добрий вечiр!
Добрим людям на здоров'я!
Ой я знаю, що хазяïн дома,
А сидить вiн на кiнцi стола.
А на йому шуба люба,
На поясi калиточка,
В калиточцi сiм шелягiв,
Сьому, тому по шелягу,
А нам, братця, по пирогу.
Молодь не лише колядувала, а й з великим задоволенням ставила рiзнi забавнi вистави, жартiвливi сценки. Основний же змiст колядок полягає в побажаннi щастя, здоров'я усiй родинi i побажання хорошого врожаю, який становить основу добробуту кожноï селянськоï родини:
Дай же вам, Боже, у полi роду,
У полi роду, у хатi згоду.
Дай же вам, Боже, широкi ниви,
А на тих нивах ряснi ячмена,
В перо пернистi, в зерно зернистi,
В зерно зернистi, в колоси колосистi.
Вiншуємо вас щастям, здоров'ям,
Щасливi свята, многiï лiта!
Тематично колядки розрiзняються залежно вiд того, кому вони адресованi: чи господарю, чи господинi, чи парубку, чи дiвчинi. Але в основi будь- якоï колядки лежать побутовi iнтереси хлiборобiв, ïхнi турботи i мрiï. Так, у колядках господарю величання поєднується iз магiчним заклинанням врожаю, достатку в родинi, приплоду худоби:
А за сим словом, бувай же здоров,
Бувай же здоров, пан-господарю,
Пан-господарю, старший братчику;
Не сам собою iз газдинькою,
Iз газдинькою, iз челядкою:
Iз синоньками, iз доненьками,
А з усiм родом, з ґречним обходом!
Та й з овечками i коровками,
Та й з коровками i з кониками.
Та й з кониками та iз пчiлками,
Iз судинкою, iз маржинкою.
40. Свято Йордану — Водохреща (19 сiчня)
Колядки господинi мають трохи iнше спрямування i розкривають лише коло ïï iнтересiв, що здебiльшого обмежуються хатнiми проблемами: вести господарство, виховувати дiтей, шанувати чоловiка:
А за сим словом будь нам здорова,
Сама з собою та й iз ґаздою,
Та й з усiм домом та й усiм родом.
Вiншуємо ж тя щастям, здоров'ям.
Колядки, адресованi парубковi й дiвчинi, в основному описують ïхню красу, доброту, працьовитiсть, хазяйновитiсть. Поряд з побажанням здоров'я обов'язково йде побажання щасливоï пари:
Красна дiвчино, вiншуємо тя,
Вiншуємо тя на iм'я твоє,
Вiншуємо тя зеленим вiнцем,
Зеленим вiнцем, красним легiнцем.
Мабуть, найбiльше радостi колядування приносить дiтям. З яким нетерпiнням чекають вони першоï зiрки, з яким хвилюванням бiжать селом до найближчих родичiв та знайомих, несучи ïм вечерю, i з дитячою наïвнiстю i щирiстю не приховують радостi вiд одержаних подарункiв горiхiв, цукерок, печива, дрiбних грошей.
Окрасою Рiздвяних свят у кожнiй оселi була й буде ялинка. Знали ялинку вже стародавнi греки. Називали ïï тодi еïросiана». Нею були верхiвка або галузка лаврового чи оливкового дерева, прикрашенi бiлими, червоними стрiчками, тканинами iз бiлоï вовни. На неï вiшали яблука, фiги, печиво у формi лiр i дзбанкiв, малесенький посуд з медом i вином, олiєю. Пiд час свят виносили на Акрополь i в домiвки афiнян. Вiрили, що вона приносить багатство, щастя, радiсть i мир. З Грецiï культ святкового дерева перенiсся до Риму. Еïросiану також знаходять i в Грузiï. Тут ïï називають чичилага». Це дерев'яна палиця, обвита зеленню i прикрасами, подiбними до давньогрецьких.
Перша згадка про ялинку зустрiчається у документi, датованому 1605 роком, де лiтописець з мiста Страсбурга розповiдає, що в Ельзасi на Рiздво до хати заносили ялинку. Прикрашали ïï квiтами з кольорового паперу, яблуками, цукром i тоненькими золотистими папiрцями1«‘.
Звичай прикрашати ялинку прийшов до нас з вропи.
Хвойнi дерева сосна, ялина чи смерека за давнiм повiр'ям володарки великоï сили, i мають вплив на урожай i довголiття. Зелене дерево нищило зло i оберiгало вiд злих духiв. Яблука i горiхи, якi вiшали на ялину, набирали чародiйноï сили, можна було на них ворожити, щоб приносили здоров'я i змiцнювали родину.
Запитання i завдання на закрiплення:
41. Коли починався новий сонячний рiк за язичницькою релiгiєю?
Чому атрибути язичницького зимового свята Коляди пов'язанi з хлiборобською працею? 3. Якi iснують версiï щодо походження свята Коляди?
Яка основна причина поєднання язичницького свята Коляди i найбiльшого християнського свята Рiздва Христового?Коли святкують свято Рiздва Христового? Чому це свято у народi ще називають багатою кутею»?Якi атрибути святвечора Ви можете назвати?Чому вечерю на святвечiр називають спiльною вечерею всього роду? 42. Якi легенди i повiр'я пов'язанi зi святом Рiздва Христового?
43. Доброю традицiєю в Украïнi стало поминання покiйних на
Святвечiр. Чи робите це Ви i Вашi рiднi?
44.Якi колядки i щедрiвки Ви знаєте?
45.Яка тематика колядок i щедрiвок?
46. Що таке вертеп, яка його символiка та ïï значення? Чим
цiнна ця форма молодiжного дозвiлля?
13.Чи доводилося Вам носити вечерю i яке враження це на Вас справило? Що символiзує цей обряд?
14. Чому до обiду 7 сiчня жiнкам i дiвчатам не можна ходити по хатах? Якi вiрування з цим пов'язанi?

39. РIздво Христове orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1227


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация