<< Главная страница

43. Страсний тиждень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1235


Тиждень перед Великоднем називають Страсним. Страстi це страждання, якi витерпiв на хрестi Iсус Христос за людськi грiхи. Впродовж тижня перед вiруючими проходить все життя нашого Спасителя, всi чудеса, якi вiн сотворив на землi. Це останнiй тиждень Великого посту, заради Страстей Христових», який допомагає вiруючим духовно пiдготуватися до зустрiчi Свiтлого Великодня. Страстi Христовi починаються з четверга, тому до четверга приводили до ладу все господарство, робили всю хатню роботу. У понедiлок бiлили стiни й стелю, змазували долiвку, бiлили хату знадвору. У вiвторок займалися хатнiми справами: прали, прасували бiлизну, готували святкове вбрання, а в середу закiнчували всю роботу i в хатi, i на городi, i на подвiр'ï. У четвер до сходу сонця все повинно бути чистим, виглядати по-святковому. Звiдси й назва цього дня Чистий четвер. Очищення за допомогою води обов'язковий атрибут Чистого четверга. Купалися дорослi й обов'язково купали дiтей, бо в цей день, як вважалось, ворони носять своïх пташенят до рiчки i миють, тому й живуть сотнi лiт». У народi вiрили, що той, хто скупається до схiд сонця, тобто до того часу, як ворон своïх дiтей понесе купати, той позбудеться хвороб i цiлий рiк не буде хворiти, буде здоровим. Викупавшись уночi, виливали воду на перехрестi дорiг, промовляючи замовляння: Нехай тут усi моï хвороби, все моє лихо зостається».
Взагалi на перехрестi дорiг робиться багато магiчних дiй, тому в народi вважають, що краще переходити дорогу в iншому мiсцi, щоб не забрати собi залишенi кимось хвороби, невдачi.
У деяких районах Украïни у цей день дiвчата заворожували собi красу». На свiтанку, коли сходило сонце, вони роздягалися, розпускали волосся i, промовивши: Водане, на тобi русу косу, дай менi дiвочу красу!» стрибали у воду.
Велика лiкувальна сила приписувалась i четверговiй солi, заготовленiй саме в цей день. Нею лiкували шлунково-кишковi та шкiрнi захворювання як у людей, так i в тварин. А заготовляли ïï так: грудку солi загортали у ганчiрку i в гарячiй печi тримали доти, доки ганчiрка не зотлiє.
У Великий Четвер у церквi згадують таємну вечерю Iсуса Христа з його 12 учнями, на якiй уперше Христос установив для всiх християн таємницю причастя, де хлiб i вино це тiло i кров Спасителя.
Богослужiння цього дня теж присвячене молiнню Iсуса Христа в Гетсиманському саду, куди пiсля Таємноï Вечерi прийшов Вiн зi своïми учнями, i де пiзнiше, внаслiдок зради Iуди, був узятий сторожею. До речi, в Iєрусалимi i зараз iснує вище названий сад, де ростуть тi самi маслиновi дерева, пiд якими сидiв Спаситель. Чому тi самi? Вченi визначили вiк цих дерев ïм понад вi тисячi рокiв, тобто вони ровесницi Iсуса Христа! Стовбури цих маслин у дiаметрi досягають до
1, 5 метра, чого не буває в природi. Мало того, цi маслиновi дерева кожного року щедро плодоносять.
У Великий Четвер православна церква глибоко скорбить i спiвчуває Христу в людськiй скорботi Його духу перед початком Його страждань. У четвер увечерi у церквi читають дванадцять євангелiй про страстi Христовi. Прихожани тримають у руках засвiченi свiчки, якi потiм засвiченими треба донести до своïх осель. Якщо вдавалося це зробити, вважалося, що рiк для людини буде дуже вдалим. Якщо ж свiчка по дорозi згасне це дуже погана прикмета, яка символiзує бiду, а, може, й смерть. Недогарок свiчки зберiгали за образами як велику святиню i використовували при лiкуваннi. Страсна свiчка», це свiчка, яку запалювали пiд час страстей Христових упродовж 12 рокiв. Така свiчка буде прекрасним оберегом вiд нечистоï сили, сприятиме веденню господарства, добробуту, здоров'ю всiєï родини, треба лише хоч зрiдка запалювати ïï на декiлька хвилин. Випаливши страсною свiчкою хрести на дверях i на сволоках, захищали дiм вiд нечистоï сили. Вважати, що в хату, де є така свiчка, нiколи не вдарить блискавка. Якщо дати таку свiчку в руки тим, хто тяжко вiдходить в iнший свiт, то смерть буде легшою. В Iєрусалимi у цей вечiр у Храмi Господньому вiдбувається чудо: з небес спускається святий вогонь, вiд якого без будь-чиєï допомоги загоряються тисячi свiчок,якi тримають у руках вiруючi, що приïхали сюди з рiзних куточкiв свiту. Це буває раз на рiк саме цього вечора.
У цей же день печуть паски з муки найвищого помолу, причому у тiсто кладуть велику кiлькiсть яєць, масла, цукру, прянощiв. Це так званi золотi» паски, у п'ятницю печуть бiлi» паски в пам'ять про покiйних iз простiшого тiста, а в суботу чорнi» паски для людей. Iснували певнi обряди виготовлення пасок, яких обов'язково дотримувалися. Перш, нiж приступати до виготовлення пасок, господиня повинна була вмитися свяченою водою i прочитати молитви. Пiч топили дванадцятьма полiнами, якi заранi вiдкладали кожного четверга протягом усього Великого посту, а розпалювали у печi гiлочками освяченоï верби.
Страсна п'ятниця день суворого посту. Не годиться» у цей день веселитися, спiвати, танцювати, вiддаватися тiлесним втiхам, бо в цей день був розiп'ятий за нашi грiхи на хрестi Iсус Христос.
У суботу жiнки фарбували яйця чи то фарбами, а якщо таких не було, то лушпинням цибулi. Звичай фарбувати яйця пов'язаний з iменем Марiï Магдалини, яка, прийшовши в Рим до iмператора Тi- берiя, пiднесла йому в дар червоне яйце i сказала: Христос воскрес!» Яйце символiзує життя, вiдродження, а пофарбоване в червоний колiр, воно знаменує наше вiдродження, спокутоване кров'ю Iсуса Христа. Червоне яйце символ Воскресiння, символ Великодня. Як iз яйця виникло нове життя, так i свiт заново народився через Воскресiння Христове. Червоний колiр це колiр пролитоï на хрестi кровi Iсуса Христа, якою вiн спокутував грiхи свiту, тому найчастiше яйця фарбували у червоний колiр колiр кровi Спасителя. Нашi пращури вiрили, що у свяченому яйцi мiститься 40 мил остей i Дух Святий, тому зберiгали i лушпиння, в якому варили яйця, i шкаралупки освячених у церквi яєць, якi потiм використовували при лiкування пропасницi та iнших хвороб.
У багатьох народiв свiту яйце вважається джерелом життя, символом сонця, початку свiту. За мiфами, деякi народи i рiд людський виник саме з яйця, з його половинок утворилися сонце, земля i небо.
Давнi слов'яни, спостерiгаючи за птахами, якi з настанням весни починають нести яєчка, з яких потiм вилуплюються пташенята, ототожнювали яйце з весняним вiдродженням, сонцем i теплом. Недарма в обрядi проводiв худоби на пасовисько вдень народного календарного свята Юрiя пастухам давали iз собою в поле сирi й варенi яйця. Вони ïх ïли, а декiлька закопували в землю, шоб множилася худоба й земля родила гарну пашу (Л. Дунаєвська).
Уявлення про свiтове яйце серед вiчностi є у багатьох народiв, але найповнiше вони розвинулися в Iндiï. Стародавнi греки також уявляли собi, що з яйця вийшла богиня кохання Афродiта. Давнiй грецький фiлософ Плутарх переповiдає твiр про Ормузда, який, сотворивши 24 боги, помiстив ïх у яйце. Але демони Арiмана (змiя) пробили яйце, i тому зло змiшалося з добром»16*.
У суботу писалися писанки. Iснував ритуал розписування писанок, якого суворо дотримувались. Перед початком такого важливого заняття жiнка чи дiвчина мала викупатись, одягти святкове вбрання, вмитися свяченою водою, випити ковток свяченоï води i помолитися. Писали писанки, сидячи на вивернутому навиворiт кожусi, постiйно читаючи молитви. Вважалося, що тодi нанесений на яйце рослинний чи тваринний орнамент буде мати магiчну силу. Освяченi в церквi на Великдень писанки дарували одне одному, вiтаючи зi святом i бажаючи здоров'я, щастя, благополуччя. Дiвчатам на виданнi бажали хорошого чоловiка, а хлопцям доброï господинi.
Писанка здавна була предметом язичницькоï, а згодом i християнськоï обрядовостi i символiзувала собою сонце, вiдродження, любов i красу. Писанка це своєрiдний оберiг, охоронна молитва за того, кому призначений оберiг, втiлений в орнамент. На писанцi найчастiше зображують знаки сонця, де сонце всевидяще око» Бога, джерело свiтла, тепла, всього живого на землi. Хрест на писанцi це символ Всесвiту, чотирьох сторiн свiту, чотирьох пiр року; спiраль знак зародження нового життя; дерево життя символ свiтобудови, поєднання землi i неба, минулого й майбутнього; пташка символ єднання земного й небесного; квiти символ краси життя; дубовий листок символ чоловiчоï сили; пiвень символ свiтла, що перемогло темряву; кiнь символ руху вперед; кривулька знаменувала нитку життя, вiчнiсть сонячного руху. Кривулька або безконечник
«,хДунайська Л. Розвiдки Михайла Драгомана про украïнську народну словеснiсть.
(Зладив М. Павлик). — Львiв, 1907. — С. 397.
це вияв думки про те, що все має початок i кiнець, тригвер, або тринiг (вiдомий з трипiльськоï культури), знаменує собою, на думку одних, небо, землю i повiтря, на думку iнших повiтря, вогонь i воду або ж вважали його символом життя людини.
Писанки, фарбованi в один колiр, називають крашанками. Червоне яйце означало радiсть життя, любов. Жовтий колiр уособлював мiсяць i зорi, а в господарствi урожай. Блакитний небо, повiтря, здоров'я. Зелений весну, воскресiння природи. Сполука кiлькох кольорiв з узорами в орнаментi з чотирьох-п'яти барв символiзувала родинне щастя, мир, любов, успiх тощо. Поширеним є мотив дерева життя», композицiï з галузок, квiтiв, листя, колоскiв»».
У суботу готувалося смажене й варене, ладнався кошик з продуктами для освячення.
Запитання i завдання на закрiплення:
1. Чому тиждень перед Великоднем називають Страсним i що таке Страстi
Христовi?
Коли починаються Страстi Христовi i як християни готуються до цього дня?Чому четвер Страсного тижня називають Чистим?Яке вiрування i обрядодiï украïнцiв пов'язанi iз обов'язковим атрибутом Чистого четверга очищенням водою?Чи вiрите Ви i Вашi рiднi в магiчну силу води цього дня?Що вам вiдомо про Четвергову сiль? Як ïï заготовляють i якi магiчнi властивостi приписують? 7. Яке вiрування i яка обрядодiя пов'язана iз Четверговими свiчами, запаленими в церквi?
Який ритуал повинна була виконати господиня, перш нiж приступити до виготовлення пасок? Чи дотримуються цього ритуалу Вашi мама, бабуся?Якi заборони накладаються на поведiнку християн у Страсну П'ятницю i чому? 2. Iз якою релiгiйною подiєю пов'язаний звичай фарбувати яйця?
3.Символом чого виступає яйце у мiфологiï багатьох народiв у
тому числi й украïнського?
4. Що таке писанка? Який iснував ритуал розписування писанок?
.. Потапснко О.I., КузьменкоВ.I. Шкiльний словник з украïнознавства,- К., 1995.
С. 190-191.
5. Що Ви знаєте про орнаменти, якими розписували писанки i що
вони символiзували?
6.Чи доводилося Вам писати писанки? Який орнамент Ви обирали
i чому?

43. Страсний тиждень orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1235


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация