<< Главная страница

48. Народна метеорологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1243


Кожен народ за багато столiть свого iснування виробив власнi знання й уявлення про природнi та бiологiчнi фактори, якi пройшли й витримали перевiрку вiковою практикою. Уважне i вдумливе спостереження за природними явищами, змiнами погоди спричинило виникнення рiзних прикмет i передбачень. Спостереження за рослинами i тваринами, рибами, птахами i комахами перед змiною погоди або перед природними катаклiзмами наштовхнули наших предкiв на думку про якийсь невидимий зв'язок, який iснує мiж ними, що незрозумiлим чином впливає на ïхню поведiнку. Так, наприклад, серед природних барометрiв» особливо чутливими до змiн погоди є ворони. Люди помiтили: якщо ворони розкаркалися треба чекати морозу, влаштували в небi хоровод випаде снiг, сiдають на землю до вiдлиги, вмощуються на нижнiх гiлках дерев насильний вiтер. Якщо сiра ворона на заходi сонця самотньо сидить на верхiвцi найвищого дерева чекайте лютого морозу.
Горобцi й голуби у мiстах i в селах настiльки близько живуть бiля людей, що спостерiгати за ïхньою поведiнкою не становить нiяких труднощiв. Якщо горобцi дружно цвiрiнькають це на вiдлигу, якщо ж сидять настовбурчившись або ж купаються у пилюцi незабаром збереться на дощ. Голуби на потеплiння голосно воркують, а журавлi починають танцювати. Якщо журавлi летять швидко i низько над землею буде негода.
Кожного ранку, вирушаючи з дому, ми прислухаємось до прогнозу погоди, зробленого синоптиками. Часто вiн виправдовується, але часто буває, як у тому прогнозi, що його зробив хтось дуже дотепний: Протягом дня все можливо». А от народнi метеорологiчнi прикмети, виробленi багатовiковою практикою, нiколи не пiдводять, треба лише уважнiше придивитися до навколишнього свiту.
багато передбачень погоди, пов'язаних iз зовнiшнiм виглядом Сонця, Мiсяця, хмар або внаслiдок спостережень за фiзичними явищами в атмосферi. Так, люди помiтили, що Мiсяць буває яскравим до ясноï погоди, а блiдне, вкривається легким туманом до снiгу;
червоно на заходi сонця на вiтер; туман стелиться по водi на ясну погоду, пiднiмається вгору на негоду; слiд чекати морозу, якщо дим з комина в'ється стовпом, ранкова зоря дуже яскрава, зiрки в небi блискучi i виразно простежується Чумацький шлях.
Населення Украïни до кiнця XVIII столiття на 90% було сiльським, тому не випадково, що iснує величезна кiлькiсть передбачень погоди, пов'язаних з поведiнкою домашнiх тварин та птицi, якi дуже чутливi до змiн в атмосферi. Одомашнена кiшка, яка бiльшу частину дня проводить на очах у господарiв, своєю поведiнкою чiтко визначає, якою буде незабаром погода. Якщо вона згорнулася в клубочок i лапками прикрила носик на холодну погоду, шкрябає стовбур дерева на вiтер, якщо вивертається черевцем догори i витягує лапки
буде потеплiння. Перед змiною погоди поведiнка собаки теж вiдрiзняється вiд звичайноï. Якщо собака качається по снiгу скоро почнеться завiрюха, лягає на снiг на вiдлигу, сiдає на заднi лапи i нiби повзе» будуть опади. Корови на негоду ревуть i втрачають спокiй, якщо ж спокiйно повертаються з пашi додому наступного дня буде хороша погода. Якщо кури рано сiдають на сiдала, свiйськi свинi рилом зсувають барлiг i ховаються в ньому, а гуси ховають дзьоби пiд крило треба чекати великого морозу.
Розвиненим промислом на Русi було бортництво (бджiльництво).
I, звичайно, нашi предки не могли не звернути увагу на своєрiдну поведiнку бджiл перед змiнами погоди. Вони помiтили, що перед сильною спекою бджоли сидять на стiнках вуликiв. Навiть якщо надворi хмариться, а бджоли лiтають i не ховаються у вулики дощу не буде. Передчуваючи холодну зиму, вони щiльно залiплюють прополiсом вiчка у вуликах i, навпаки, залишають льоток майже вiдкритим перед теплою зимою.
Точно передбачати погоду селяни могли спостерiгаючи й за iншими комахами, яких була сила-силенна в первозданнiй природi. Вечорами повiтря наповнюється тисячами голосiв, серед яких голосне сюрчання коникiв передвiщає теплу сонячну днину. Надокучливi комарi та мошки на ясну погоду в'ються стовпом i менше кусають. На дощову ж погоду, навпаки, стають нестерпно набридливими.
Своєрiдними природними барометрами» можна назвати павукiв та мурашок. Якщо павук тче» нову павутину, а мурашки дуже активнi бути гарнiй погодi. Якщо ж мурашки ховаються в мурашники i закривають входи буде дощ, але якщо дверi» в мурашнику вiдкритi, то хоч i хмариться, i здається, що ось-ось упадуть першi дощовi краплi, дощу не буде.
Жителi лiсовоï та лiсостеповоï територiï Украïни передбачають погоду за поведiнкою лiсових мешканцiв. Якщо бiлка мостить своє гнiздо високо на деревi значить буде тепла зима, низько сувора, якщо ж декiлька бiлок заберуться в одне гнiздо чекайте великого морозу. Спостереження за зайцями показало, що зима буде дуже холодною, якщо вже ранньоï осенi вони нагуляли жиру. Якщо ж змiнили своє сiре хутро на бiле незабаром випаде снiг. Лiс перед змiною погоди поводить себе якось незвично, тривожно. На бурю сосна дзвенить, а дуб стогне. Вiтру немає, а лiс шумить буде дощ. Якщо щедро вродили горiхи на лiщинi, рясно червонiє горобина буде снiжна сувора зима.
Декiлька рокiв назад на територiï Днiпропетровщини спостерiгалося незвичне явище: восени полчища польових мишей окупували населенi пункти. Такоï кiлькостi мишей не бачили навiть старожили. Яка ж причина? Що примусило полiвок шукати притулку в селах? Причина прозаïчна: просто вони передчувають сувору голодну зиму з великими снiгами, лютими морозами, а весною ще одне лихо велику повiнь. Ото ж i переселяються до людських осель, де ïм буде тепло,сухо й не голодно.
Всi ми дуже любимо квiти, любимо вдихати ïх аромат, милуватися ïхньою красою, нiжнiстю, вишуканiстю. Придивiться уважнiше, i вони теж пiдкажуть вам, яким буде день, теплим, сонячним, чи дощовим, похмурим. Ось перед нами першi веснянi квiти пролiски! Якщо вони весело дивляться на свiт блакитними очима буде хороша погода, але якщо ïхнi квiти закриваються й никнуть треба чекати негоди. Якщо крученi павичi складаються вузликом, закрилися грамофончики портулаку, згортає своï квiточки вiночком у парасольку польова берiзка, можна не сумнiватися неодмiнно пiде дощ. Навiть така поширена, усiм знайома городня рослина як картопля, коли цвiте, може бути прекрасним барометром: перед дощем ïï скромнi квiти никнуть, нахиляють голiвки, нiби в'януть.
Спостереження за поведiнкою живих iстот бiля води, у водi i над водою теж сприяло виробленню певних прикмет i передбачень. Так, якщо жаби стиха кумкають i вилазять на берег, риба ловить над водою мошок, а карасi випливають на поверхню водойми, то це вiрна ознака того, що буде дощ.
Людський органiзм теж по-своєму реагує на змiну погоди. У людей, якi страждають на ревматизм, перед змiною погоди ломить руки, ноги, ниють суглоби, а люди з нервовими розладами стають агресивнiшими. Змiни погоди негативно впливають на самопочуття людей, якi страждають на серцевi хвороби. У них рiзко пiднiмається тиск, з'являється аритмiя, болi в серцi та iн. Навiть у здорових людей змiна погоди iнодi порушує розмiрений ритм роботи органiзму: духота перед дощем зумовлює загальну слабкiсть, млявiсть, сонливiсть.
Своєю поведiнкою живi iстоти передбачають не лише звичайнi змiни погоди, а й серйознi природнi катаклiзми: землетруси, урагани, шторми та iн. Так, медузи перед штормом вiдпливають вiд берега далеко в море. Виявляється, вони здатнi сприймати iнфразвуки з частотою 8-Ю герц, якi з'являються у водi, як правило, на 10-15 годин ранiше шторму. Деякi види риб можуть прогнозувати землетруси. Так, наприклад, у 1932 роцi напередоднi сильного землетрусу на пiвнiчному сходi острова Хонсю величезнi косяки японського вугра, який звичайно тримається на глибинi не менше 500 метрiв, несподiвано з'явились бiля морського берега. Перед землетрусами, затемненням сонця поведiнка тварин, птахiв рiзко змiнюється. Вони стають стривоженими, метушаться, кричать, намагаються покинути своï житла.
Деякi з народних прикмет мають цiлком переконливе наукове пояснення. Так, ми знаємо, що перед дощем ластiвки лiтають низько над землею. Чому? Справа в тому, що перед дощем повiтря у верхнiх шарах стає вологiшим, вiд чого крильця комах (мошок, комарiв, мух) зволожуються, стають важчими i комахи опускаються нижче, де й стають легкою поживою.
За християнським календарем у певнi днi вшановують якогось святого чи святу. За цими ж днями колись передбачали погоду. Так, I серпня Мокрини. За цим днем прогнозували, якою буде осiнь. Дош iде зранку початок осенi буде дощовий, дощ iде опiвднi середина осенi буде дощова, а якщо дощ пiде надвечiр дощовим буде i кiнець осенi. Якщо на Мокрини весь день видається дощовим, то наступного року добре вродять жита, лiто ж буде дощовим i прохолодним.
Запитання i завдання на закрiплення:
Що лежить в основi рiзних прикмет i передбачень погоди, якi робили нашi предки i якi ми робимо зараз? 2. Чи iснує зв'язок мiж поведiнкою тварин, птахiв та рослин i змiнами погоди? Якi Вашi власнi спостереження з цього приводу?
3. Якi передбачення погоди, пов'язанi iз зовнiшнiм виглядом небесних
свiтил, Ви знаєте?
Чи можна назвати мурашок природними барометрами»? Доведiть на прикладах. 4. Якi цiкавi власнi метеорологiчнi спостереження Ви можете назвати?
Чи може людський органiзм передбачати змiну погоди?

48. Народна метеорологIя orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1243


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация