50. Народна косметика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1247


Потяг до краси, фiзичноï досконалостi є, був i буде завжди. Сьогоднi стали буденним явищем пластичнi операцiï, що дозволяють змiнити форму грудей, носа, вух, губiв, пiдтягнути шкiру i позбутися зморшок, змiнити колiр очей i ще безлiч таких необхiдних жiнкам послуг. Звичайно, нашi предки про щось подiбне не могли й мрiяти, але, незважаючи на примiтивний з нашого погляду спосiб життя, з незапам'ятних часiв жiнки доглядали за своєю зовнiшнiстю, широко користуючись природними засобами. Так, щоб шкiра була молодою i свiжою, взимку вмивалися чистою, як сльоза, джерельною водою, а в теплi пори року росою з липи, берези чи вишнi, яка була рясною рано-вранцi на сходi сонця, то ж, до речi, i встати треба було на сходi сонця, не лiнуватися, якщо хочеш бути красивою. А перед сном вмивалися або ж вiдварами цiлющих духмяних трав (чебрецю, м'яти, душицi), або ж вiдварами iз пелюсток квiтiв.
Не думайте, що косметичнi маски це данина нашого часу. З давнiх-давен слов'янки у всi пори року використовували для масок усе, що давала навколишня природа. Використовували м'якоть кавуна, вишень, слив, листя кропиви, кульбаби, плоди полуницi, ожини, а взимку широко використовувалися продукти тваринництва, бджiльництва: мед, вершки, масло, сир, сироватка, олiя, смалець, яйце, сiк алое, пшеничне борошно, причому у будь-яку пору року маски робилися не рiдше, нiж раз на тиждень. У зв'язку з тим, що жiнкам доводилося постiйно працювати на вiтрi i сонцi, була потреба пiдбiлювати шкiру рук i обличчя, для чого широко використовували маски, виготовленi з хрону, сиру, огiркiв. Прекрасним вiдбiлю- вальним засобом, який завжди був пiд рукою, була сироватка, а ефективним тонiзувальним засобом, вiд якого шкiра ставала молодшою i свiжiшою, була маска з меду iз петрушкою, з меду i жовтка, маски сметаннi, сирнi тощо.
Догляду за волоссям украïнки надавали особливого значення. Довге пишне волосся гордiсть i окраса жiноцтва, хоч доглядати за ним справа не проста. У народi неохайнi, нечепурнi дiвчата та жiнки завжди викликали осуд i насмiшки, Ой чия ж то хата незаметеная, ой чия ж то дiвчина незаплетеная,» так спiвається в украïнськiй народнiй пiснi про неохайну дiвчину, погану господиню. Здорова генетика i екологiя, широке використання природних засобiв сприяли тому, що украïнцi вiдрiзнялися вiд iнших слов'янських народiв густим пишним волоссям. Примхи моди щодо того, як носити волосся, яку вигадливу йому форму надавати, не торкнулися украïнок. Волосся було ретельно розчесане, заплетене в коси, причому чим товща i довша коса, тим бiльше гордостi було в ïï володарки. Буденна зачiска дiвчини- украïнки виглядала так: волосся розчесане на рiвний продiл, гладенько зачесане i заплетене у двi коси, якi потiм, як вiночок, укладалися навколо голови. У святковi днi волосся заплiтали в одну косу, прикрашали стрiчками. Руса коса до пояса, в косi стрiчка голуба», спiвається в народнiй пiснi.
Звичайно, мода на зачiски у всi часи у рiзних народiв була неоднакова. Згадайте красунь перiоду Вiдродження на картинах вiдомих художникiв, коли iдеалом жiночоï краси вважалося обличчя з надмiрно високим лобом (щоб цього досягти, вистригали волосся на лобi) i зовсiм вищипаними бровами. Ось чому незрiвнянна Джоконда Леонардо да Вiнчi майже повнiстю безброва. Французькi модницi XVIII столiття вражали свiт висотою своєï зачiски, на яку йшло накладне волосся, кiлька дюжин метрiв тюлю та близько дев'яноста шпильок завдовжки до п'ятдесяти сантиметрiв. Носити це на головi i зберiгати рiвновагу тiла було нелегко, тому дами нерiдко користувалися тростинами. Ще важче було сiдати з такою зачiскою в карету. Звичайно голову висували з вiкна карети або ж дах карети знiмали зовсiм» (За Бушелєвою).
На щастя (чи на жаль), украïнки далекi були вiд передовоï захiдноï моди, тому iдеалом жiночоï краси в Украïнi споконвiчно були гарноï форми чорнi брови i довге пишне волосся, заплетене в коси, яке ретельно доглядали. Мили волосся теплою джерельною водою, в яку обов'язково додавали м'яту, любисток, ромашку, лопухи, звiробiй, липовий цвiт, а полоскали вiдваром любистку чи м'яти, вiд чого воно було м'яким, блискучим i приємно пахло. Вiд настою ромашки волосся набувало легкого золотистого кольору, було м'яким i пухнастим. Злегка пiдфарбовували волосся теж природними барвниками, якi не тiльки не шкодили, а покращували структуру волосся. Так, лушпиння цибулi надавало волоссю рудувато-золотистого кольору i здорового блиску, ягоди ожини червонувато-коричневого, вiдвар гiлочок i листя липи коричневого, порошок iз кори ялини чорного.
Значення води для людства важко переоцiнити. Вона була не лише джерелом iснування, а й основним засобом гiгiєни. У стародавньому Римi догляд за тiлом зводився в ранг культу. Знаменитий римський водопровiд давав щоденно 1500 лiтрiв води на кожного мiського жителя. У Римi 2000 рокiв назад нараховувалось близько 950 безплатних лазень (терм), де, крiм басейнiв, були примiщення для занять фiзкультурою, масажем, косметичних процедур… Найбiльшi римськi терми функцiонували цiлодобово i могли вмiщувати одночасно близько двох тисяч осiб»IН1.
Украïнцi здавна вiдзначалися чистоплотнiстю й акуратнiстю. Хоч бiдно, зате чисто так жив наш народ. Украïнцi… люблять чистоту й тому найбiднiша украïнська хата куди привiтнiша, нiж найбагат- шийдвiрна Московщинi», так писав у сiмнадцятому столiттi Гот- лiб ґмелiн. Догляду за тiлом надавали виняткового значення. З раннього дитинства дiтей привчали до чистоти й акуратностi. У воду, в якiй купали дiвчинку, купалися жiнки та дiвчата, додавали любисток (щоб хлопцi любили), квiти чорнобривцiв, м'яту, чебрець, череду, ромашку, вiд чого вода приємно пахла, а ополiскувалися пiсля купання водою з настоєм м'яти, чебрецю, душицi, iнодi у воду додавали шматочки свiжих яблук i груш-дичок.
Мед у косметицi. Цей натуральний косметичний засiб, який мiстить цiлий комплекс цiнних для людського органiзму бiологiчно
1X1 IIIалупенко В.II. Каждьiй может бмть красивим. К., 1987. С.I4.
(Прим.:переклад авт.).
активних речовин та вiтамiнiв, надзвичайно популярний. Вiн легко проникає в пори шкiри, живить ïï, активiзує обмiннi процеси в тканинах, запобiгає передчасному старiнню клiтин. В арсеналi народних косметичних засобiв iснує багато рецептiв догляду за шкiрою, основним компонентом яких є мед, причому деякi рецепти дуже давнi. Так, княжна впраксiя (дочка князя Мстислава Володимировича) написала медичний трактат Мазi», де серед багатьох рецептiв подала рецепти цiлющих мiкстур на основi меду. Вiдома своєю красою i розумом цариця гипту Клеопатра написала трактат про косметичнi засоби, до складу деяких важливим компонентом увiйшов i мед.
Запитання i завдання на закрiплення:
1.Якi народнi косметичнi засоби догляду за шкiрою Ви знаєте? Чи
доводилося ними користуватися Вам чи Вашим знайомим i яке враження вiд
ïх використання склалося?
2. Якi найпопулярнiшi народнi засоби догляду за волоссям Ви
знаєте?
3. Якi природнi барвники для пiдфарбовування волосся використовували
нашi прапрабабусi?
Якими масками широко користувалися нашi предки? Чи були вони ефективними? 5. Якi маски можна виготовити в домашнiх умовах?
Лiтература
4. Асов А. Славянская астрология. М., 2001.
Колодiйчук . Диво зцiлення. — К., 1993.Наулко В.I. Народнi прикмети i завбачення погоди // Наука i життя. — 1963. -4.Нетрадицiйнi методи лiкування. — М., 1987.Порiцький А.Я., Приходько М.П. Вивчаємо народну медицину// Нар. тв-ть та етнографiя. 1965. 4.Рева М.П. Растения в бьiту. — Донецк, 1977.Скуратiвський В. Украïнський рiк. — К., 1996. Таланчук О.М. Украïнськi чари. — К., 1992.

50. Народна косметика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1247