<< Главная страница

56. РодильнI обряди orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1259


Народження дитини найвизначнiша подiя вжиттi кожноï родини, яку чекають i до якоï заранi готуються. Iснували заборони вагiтним, цi неписанi закони, яких суворо дотримувались, бо вiрили, що порушення будь- яких норм людського спiвжиття негативно вплине на майбутню долю дитини, зокрема, якщо щось украдеш на тiлi дитини родимою плямою проступить образ украденого предмета; будеш брехати дитя може народитися заïкою; будеш часто сваритися
дитина буде дуже крикливою, не буде спокою нi вдень, нi вночi, а хто ж хоче поганого своïй дитинi. Вагiтнiй жiнцi не можна лякатися, бо в дитини на тому мiсцi, якого з переляку на собi торкнулася мати, буде родима пляма, яка формою передасть причину переляку. Не можна пiдстригати волосся, бо обрiжеш щасливу долю та iн.
Не прийнято було всiм розказувати про свою вагiтнiсть, щоб недобрi люди не зурочили нi матiр, нi плiд. Особливо старалися не попадатися на очi старим дiвам та старим жiнкам, у яких не було онукiв, тому що заздрiсть людська нiкому нiколи не йшла на користь. Вагiтнi жiнки в Украïнi були завжди оточенi особливою пошаною й увагою i не лише з боку чоловiка чи найближчих родичiв, а й зовсiм незнайомих людей. До пологiв жiнка повинна була очистити себе вiд грiхiв, тому обов'язково вiдвiдувала церкву, молилася Матерi Божiй про благополучне завершення пологiв i народження здоровоï дитини.
З початком пологiв чоловiк породiллi брав хлiбину i йшов до ба- би- повитухи, щоб запросити ïï приймати пологи. Повитуха це жiнка, яка добре зналася i на жiночих проблемах, i на молитвах, i на заговорах, i на оберегах, необхiдних як для породiллi, так i для дитини.
Перш нiж прийти до породiллi, баба-повитуха виконувала цiлий ряд обрядодiй. Чисто вимившись, одягнувши чисте вбрання, вона вмивалася свяченою водою i читала молитви. До породiллi приходила з хлiбом, свяченою водою i зiллям. Набравши до схiд сонця води iз криницi, вона обмивала породiллю, читаючи при цьому таку молитву: Вода-водиця, Вода- цариця, ти очищаєш луги, береги, камiння, кремiння, рiчки, пiски. Очисти (iм'я породiллi) вiд злих людей, проклятих очей»21‘. Читаючи молитви, вмивала, збризкувала свяченою водою i обкурювала зiллям i породiллю, i всю кiмнату, де та лежала, а потiм вiдкривала дверi, вiкна, розв'язувала всi вузли, вiдчиняла всi замки, знiмала з породiллi сережки, каблучку, щоб легшими були пологи. На цьому магiчнi дiï повитухи не закiнчувалися, вони набували iншоï форми i грунтувалися на певнiй сумi знань з народноï медицини. Зокрема вона робила породiллi масаж, вигрiвала ïï на гарячiй печi, що сприяло швидшому i легшому народженню дитини. Пiсля успiшного завершення пологiв читалися молитви i над породiллею, i над немовлям, в яких дякували за це Боговi, Матерi Божiй i всiм святим i просили щасливоï долi новонародженому.
Обрядовi дiï при першiй купелi дитини теж мали велику магiчну силу. За народними уявленнями, вода взагалi символiзувала чистоту, силу та здоров'я, а тим бiльше, якщо у купiль дiвчинки додавали свячену воду, свячене зiлля, щоб здоровою була», мед та квiти, щоб гарною була», любисток, щоб хлопцi любили», а в купiль хлопчика, крiм названих, обов'язково клали ще й корiнь дев'ясилу або кору дуба, щоб сильним був». Купаючи дитинку, читали молитви, в яких просили здоров'я, краси i щасливоï долi. Обсушували дитинку теплом вiд запаленоï печi, таким чином прилучаючи новонародженого до родинного вогнища i роду.
Колиска особливе мiсце. ïï теж збризкували свяченою водою, обкурювали освяченим зiллям i клали пiд матрацик нiж або ножицi, якi слугували оберегом, а щоб сон був спокiйним, матрацик набивали духмяними сушеними травами. Перш, нiж покласти дитинку в колиску, ïï хрестили, немовля теж осiняли хрестом.
214 Лозко Г. Украïнське народознавство.- К., 1995, С.304.
Невдовзi пiсля пологiв, на 7-8 день, коли породiлля вже одужувала, влаштовувалися родини. Готувалося смажене й печене, обов'язково була i пляшка горiлки. Сходилися жiнки, приходила повитуха. Усi приносили подарунки новонародженому так годиться». Розпорядницею на родинах була повитуха, яку обов'язково за наданi при пологах послуги обдаровували. Оскiльки украïнцi споконвiчно вiрили в магiчну силу слова, то й побажання щастя, здоров'я, добробуту немовлятi й батькам були обов'язковими складниками обряду родин.
На знак прилучення новонароджених дiтей (а останнiм часом i нехрещених дорослих) до християнськоï Церкви виконується релiгiйний обряд хрещення, який, крiм того, очищає душу вiд первородного грiха. Хрестини проходять у церквi за встановленим церемонiалом, на якому обов'язково повиннi бути присутнiми хрещенi батьки куми, вибору яких украïнцi здавна придiляли й придiляють велику увагу. Куми шанувалися так само, як i кровнi родичi, оскiльки брали на себе обов'язки батькiв виховувати дитину, наставляти ïï на путь iстинний, допомагати у тяжкi хвилини, а в разi потреби навiть замiнити померлих батькiв. Тому на почесну роль кумiв обирали людей серйозних i надiйних, з ними пiдтримували, можна сказати, родиннi стосунки. Куми пiсля охрещення дитини прирiвнюються до кровних родичiв.
При хрещеннi дитинi дається iм'я. Iм'я, як вважають у народi, має велику магiчну силу. Вдало пiдiбране, воно сприяє щасливiй долi й здоров'ю дитини, невдале ж, навпаки, зробить ïï нещасливою. Iнодi iм'я дитинi давала баба-повитуха, iнодi куми, а в давнi часи лише священик. За християнською релiгiєю, обране iм'я за святцями зробить дитину бiльш удачливою, щасливiшою, бо святий чи свята, iменем якого чи якоï названа дитина, будуть покровителями даноï душi у земному життi.
При хрещеннi кожнiй людинi Бог дає Ангела-хранителя. Ангел» у перекладi з єврейськоï мови посланець», а з грецькоï вiсник». Це безплотна духовна iстота (сутнiсть), надiлена вищим розумом, вiльною волею i величезною могутнiстю. Вiн служить Богу i прославляє його. Ангел-хранитель невидимо супроводжує людину все земне життя, охороняє вiд бiд i нещасть, застерiгає вiд грiха, не залишаючи ïï й пiсля смертi, поки душа не стане на Суд перед Богом.
У таïнствi хрещення Дух Святий дає людинi нове духовне життя. При хрещеннi хрещенi батьки з немовлям iз свiчами в руках стоять бiля купелi. Вони голосно читають Символ Вiри, вiдрiкаються
вiд диявола i обiцяють виконувати заповiдi Божi. Потiм священик освячує воду i тричi занурює в неï немовля, говорячи: Охрещується раб(а) Божий(а) (iм'ярек) во iм'я Отця, Амiнь, Сина, Амiнь i Святого Духа, Амiнь». Разом з хрещенням здiйснюється таïнство миропомазання. Охрещеному немовлятi священик маже хрестоподiбно святим миром лобик, очi, вушка, ротик, нiздрi, груди, ручки й нiжки, кожного разу говорячи: Печать Духа Святого, Амiнь». Через це таïнство Дух Святий вселяється вдушу новоохрещеного. Пiсля хрещення i миропомазання дитину обносять тричi навколо купелi, що означає, що новий член Церкви навiки з нею возз'єднався (Iз церковного календаря).
Коли дитинцi виповнювався рiк, справляли стрижки». На це родинне свято запрошувалися хрещенi батьки, повитуха, родичi, сусiди, якi приходили з подарунками дитинi на зубок». На цьому святi стригли малюка, причому спочатку на тiм'ячку вистригали хрест, а потiм уже пiдстригали чи зiстригали волоссячко на голiвцi наголо. У давнi часи хлопчика при цьому садовили на прикриту рушником сокиру, щоб майстровим був», а дiвчинку на гребiнь, щоб була гарною господинею». Як зазначає Г. Лозко, чимало народних примовлянь iснувало при першому постриженнi дитини: зiстрижене волосся кидали на воду, промовляючи: щоб росла, як з води», коли спалювали: Хай iде з димом, щоб горя не знала», коли закопували пiд плодовим деревом: Щоб коси росли, щоб кучерява була».
Знищення волосся було даниною найдавнiшiй магiï. Волосся i нiгтi людини мають сакральне значення. Про це свiдчить звичай торкатися волосся голови чи бороди, приносячи клятву. Волосся сховище духа голови або душi людини. Давнi слов'яни вважали, що необережно викинуте волосся чи нiгтi можуть пiдiбрати чаклуни або лихi люди i зурочити, зачарувати людину, тому найвищим виявом довiри було дарування пасма волосся закоханих. У слов'янських народiв був звичай на знак перемир'я вiддавати один одному зрiзане волосся'2«. Пострижини завжди супроводжувалися застiллям з обов'язковим побажанням щастя, здоров'я, довголiття, добробуту i дитинi, i батькам.
Через тисячу рокiв пронесли украïнцi обряди i традицiï, пов'язанi iз найважливiшою подiєю в життi кожноï родини народженням дитини. Навiть тi люди, в душах яких вiра в Бога утвердилася ще не повнiстю, щиро ïх шанують i виконують, щоб уберегти свою дитину вiд хвороб, поганих очей», життєвих неприємностей.
«»Ложо [«.Украïнське народознавство.- К., 1995. С.304.
Запитання i завдання на закрiплення:
1. Як на Вашу думку, чому здавна вагiтнiсть якомога довше приховувалась
вiд людей, особливо вiд старих дiв i жiнок, у яких не було онукiв?
Хто така баба-повитуха? Якi обов'язки покладалися на неï? 3. Якi магiчнi дiï виконувала повитуха перед початком пологiв? Якi знання з народноï медицини вона використовувала?
Якi обрядодiï виконувались при першiй купелi дитинки? Яка роль у них належала свяченiй водi i свяченому зiллю? 2. Якi обереги використовували здавна украïнцi, щоб захистити
колиску дитини вiд поганих очей» та нечистоï сили?
Що таке родини? Якi обрядодiï виконувалися пiд час родин? 7. Як проходить обряд хрещення у церквi i що вiн собою символiзує?
3. Якi вимоги ставилися до кумiв i чому?
Чи впливає обране iм'я на долю людини? Чи вiрите Ви в те, що обране iм'я за святцями зробить дитину щасливiшою, удачливiшою? Обгрунтуйте Вашу вiдповiдь. 4. Назвiть iм'я святого чи святоï, яких Ви вважаєте
своïми покровителями.
5.Хто такий Ангел-хранитель? Яка його роль у долi людини?
12. Коли справляють стрижки» i якi обрядодiï при цьому здавна виконуються украïнцями?
6.Якi магiчнi дiï, пов'язанi з людським волоссям, Ви знаєте?

56. РодильнI обряди orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1259


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация