<< Главная страница

71. Гуморески (усмIшки) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1290


Не меншою популярнiстю, нiж анекдоти, користуються гуморески (усмiшки) дотепний гумористичний твiр невеликого розмiру, який висмiює вади людського суспiльства. До усмiшки в украïнськiй лiтературi зверталися Iван Франко, Степан Руданський, Остап Вишня, Степан Олiйник, Андрiй Сова, Дмитро Бiлоус та iншi. Непере- вершеним майстром украïнських вiршованих усмiшок був поет-гу- морист Павло Глазовий. Ущиплива iронiя, влучнiсть, дотепнiсть висловiв, образна соковита мова зробили усмiшку одним iз найпопу- лярнiших видiв розмовного жанру. Розмаïття тематики творiв Павла Глазового просто вражає. Фактично немає такоï сфери людських стосункiв, якi б з таким неперевершеним гумором не розкрив цей талановитий гуморист.
Як лякати вовка
Електричкою мисливцi ïдуть на качок.
Скiльки можна там почути Всяких балачок!
Лiтнiй дядько молодому Весело кива.
Перевiрим, як у тебе Варить голова.
Йдеш ти полем без патронiв,
Розстрiляв усе,
А тобi назустрiч вовка Сатана несе.
Що ти зробиш?
Заховаюсь
В ямi, за кущем…
Знайде, синку, й з'ïсть негайно З шайкою й плащем.
одна мисливська хитрiсть.
Знай ïï i ти.
Не ховатись, а на вовка Треба прямо йти.
Перед вовком сядь, роззуйся I штани знiми,
I лупцюй по мордi вовка Мокрими штаньми.
Вовк штанiв боïться мокрих Бiльше, нiж вогню.
Це кажу я щиру правду,
Не якусь брехню.
Молодий йому не вiрить,
Скоса погляда.
Добре, каже, якщо буде Поблизу вода.
Чи баюра, чи калюжа,
Чи який струмок.
А як нi, то що робити?
Не журись, синок.
Доки будеш роззуватись Та знiмать штани,
Десять раз у тебе стануть Мокрими вони.
Батькова наука
Водить батько зоопарком Хлопчака малого.
Ти ж уважно придивляйся, Поучає строго.
Он двогорбий верблюдяра, Корабель пустинi.
Бач, у нього, дармоïда,
Два горби на спинi.
Вiн до ïжi як дорветься,
То вже не зiває:
Сам по горло нажереться Ще й в горби напхає.
О, дивися! Став на ноги,
До бар'єру суне.
Можеш, синку, дулю дати.
Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався Батьковi за спину.
Як крутнеться та як плюне Бiсова худоба!
Залiпило батьку очi, Заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо, Потiм за волосся.
Ну яке ж ти стерво, каже, В кого ти вдалося?
Чорна образа
Ти чого це в зоопарку Бився з Митрофаном?
Бо вiн мене позаторiк Назвав павiаном.
То чого ж ти йому зразу За це не вiддячив?
Тодi я ще павiана Живого не бачив.
Темнота!
Пiсля лекцiï Кiндрат Запитав Мартина:
Що таке дегенерат?
Риба чи рослина?
Темнота! сказав Мартин I махнув рукою.
Це такий же чоловiк,
Як i ми з тобою.
От колись були дiвчата!
Докоряє дiд онуцi:
Дивнi нинi дiти. Розучилися дiвчата Навiть червонiти.
А колись були дiвчата Дуже соромливi,
Скажеш слово червонiли, Як той мак на нивi.
А онука аж руками Вдарила об поли.
Я, дiдусю, уявляю,
Що ви ïм мололи…
Матильда
Ти, гуляко, каже жiнка, Поясни менi,
Про яку то ти Матильду Згадував у снi.
А Макар: То щось верзлося Iз дитячих лiт.
Це козу так жартiвливо Називав наш дiд.
71. Гуморески (усмiшки)
Повернувсь Макар з роботи, Надавив дзвiнок,
Вiдчинила не дружина,
А малий синок.
Ой, татусю, стережися, Буде знов гроза,
Мама взнала, де працює Дiдова коза.
У письмовiй формi
За дрiбничку посварились Чоловiк та жiнка.
Чоловiк ходив надутий I мовчав, як стiнка,
А як спати укладався,
Наче незнайомiй,
Написав записку жiнцi: Розбудiть о сьомiй».
Та й заснув собi спокiйно, Мов упився маком.
Вранцi глянув на годинник: Уже десять з гаком,
А в руцi стирчить записка, Писана дрiбненько:
Рiвно сiм. Доволi спати. Уставай швиденько».
Вовча сiмейка
Вовк женився на лисицi. Гризлись, не мирились,
Дня такого не бувало,
Щоб не посварились.
Трохи згодом приключилось Диво в них велике:
У лисички народилось Поросятко дике.
Вовк лисицю заïдає,
Хоче докопатись,
Звiдкiля ж воно взялося,
Як могло це статись?
А це ж ти, лисиця каже. Сам же й постарався: Називав мене свинею,
То свого й дiждався.
Намотай собi на вуса:
Якщо маєш жiнку,
Не сварися з нею часто,
Бо пiдсуне свинку.
Сучасний ворон_______
Ворон сала десь дiстав Грам, напевно, з двiстi,
На осицi примостивсь I зiбрався ïсти.
Раптом вибiгла з кущiв Молода лисиця,
Захотiлося i ïй Сальцем поживиться. Мовить ворону вона:
Ти чудесна птиця!
А прекрасний голос твiй В оперу годиться.
Заспiвай же, дорогий,
Я тебе благаю.
Твiй могутнiй баритон Я люблю без краю.
Ворон сало примостив На товстiй осицi,
Мiцно лапою притис I сказав лисицi:
Бачу, бачу, що тобi Закортiло сала.
Досить з тебе вже й того,
Що мiй сир украла.
I не думай, що тепер Ти одна лиш хитра:
Хоч, щоб я тобi спiвав,
Принеси пiвлiтра!
Запитання i завдання на закрiплення:
Що таке анекдоти?У чому полягає специфiка цього жанру i що становить гумористичне ядро анекдоту?Що Ви можете сказати про рiзноманiтнiсть тематики анекдотiв?Що Вам вiдомо з iсторiï анекдотiв? 5. Чому, на Вашу думку, анекдоти як жанр переслiдувались владою i законом i довгий час були забороненими?
Чи можна сказати, що анекдоти не лише розвивають почуття гумору, дотепнiсть, а й служать прекрасним виховним засобом? Проiлюструйте на прикладах.Чи добре Ви запам'ятовуєте анекдоти? Як Ви тренуєте свою пам'ять? 8. Уявiть, що Ви артист i виступаєте на сценi з улюбленими анекдотами (2-3 анекдоти).
Кого iз вiдомих украïнських поетiв-гумористiв Ви знаєте? 72. Що Ви знаєте про життя i творчiсть Павла Прокоиовича Глазово-
го?
Якi гуморески Павла Глазового Ви знаєте напам'ять?Якi вимоги, на Ваш погляд, ставляться до тих, хто виступає iз гуморесками перед слухачами?Чи вмiєте Ви розказувати анекдоти? Чого, на Вашу думку, Вам не вистачає: артистизму, умiння володiти аудиторiєю, голосом, умiння бути цiлком серйозним, коли мова йде про щось смiшне, комiчне, умiння робити паузи, користуватись мiмiкою, жестами?Кого iз вiдомих украïнських виконавцiв гуморесок Ви можете назвати? 15.Чи доводилося Вам чути гуморески, прочитанi iз великоï сцени? Яке враження вони на Вас справили?
73. Чи можна сказати, що гуморески, усмiшки це, як i анекдоти, улюблений
народом жанр?
74. Вивчiть напам'ять 23 гуморески П. Глазового, якi Вам найбiльше
подобаються.
Лiтература
75. Будiвський П.О. Специфiка родинно-побутових пiсень. // Нар.
творчiсть та етнографiя. — 1988. — 2.
Веселий ярмарок. Випуск 5. — К., 1987; Випуск 8. — К., 1991.Воропай О. Звичаï украïнського народу. — К., 1993.Гайдай М. Народна етика у фольклорi схiдних i захiдних слов'ян. -К., 1972. 5. Дей О. Колядки та щедрiвки. Зимова обрядова поезiя трудового року.-К., 1965.
76. Дей О. Iгри та пiснi. Весняно-лiтня поезiя трудового року. —
К., 1963.
77. Думи, пiснi, балади. — К., 1980.
Iваницький А. Украïнська народна музична творчiсть. — К., 1990.Календарно-обрядовi пiснi. — К., 1987. 78.Калинова сопiлка. Антологiя украïнськоï народноï
творчостi: казки, анекдоти, легенди, перекази, оповiдання. —
К., 1989.
79.Лозко Г. Украïнське народознавство. — К., 1995.
80. Ой пiд вишнею / Укр.. нар. жартiвливi пiснi. Пiсенник. — К.,
2000.
81. Украïнський фольклор / упор. Брiцина О.Ю., Довженко Г.В.,
ШумадаН.В. — К 1998.
82. Народнi усмiшки: анекдоти, жарти, дотепи, бувальщини, небилицi. Ред.
кол. Зубков С.Д. — К., 1967.
83. Таланчук О. Украïнськi народнi думи та iсторичнi пiснi. К.,
1990.
84.Украïнськi народнi казки, легенди, анекдоти. К., 1989.
85.Украïнськi анекдоти. Упор. Булай П. К., 1992.
Украïнськi народнi анекдоти, жарти, дотепи. Упор. Галь- ченкоП.,- К., 1967.

71. Гуморески (усмIшки) orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1290


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация