9. Походження письма orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1161


Письмо це передача звукiв мови за допомогою системи знакiв. Виникло письмо внаслiдок потреби людей спiлкуватись на вiдстанi або зафiксувати ту чи iншу iнформацiю. Воно виникло дуже давно i пройшло декiлька етапiв розвитку. Найдавнiшою i найпримiтивнi- шою формою передачi iнформацiï на вiдстанi були послання. У ролi послань використовувались рiзнi предмети, живi чи мертвi тварини. Кожен посланий предмет мав певне смислове навантаження, яке адресат мав розгадати. Так, наприклад, у 514 р. до н.е. перський цар Да- рiй на чолi 700-тисячного вiйська напав на Скiфiю, розраховуючи на швидку перемогу. Скiфи, не дiставши пiдтримки сусiдiв, почали вiдступати, забираючи худобу i харчi, засипаючи колодязi, випалюючи навiть траву. Спрага й голод переслiдували вiйсько Дарiя. Надiï на швидку перемогу, як дим, розтанули в диких степах. Iданфiрс, який керував скiфами, надiслав Дарiєвi дари: стрiли, птаха, мишу й жабу.
47 Пiвторак Г. Походження украïнцiв, росiян, бiлорусiв та ïхнiх мов. К., 2001.
-С. 100-101.
Перський цар зрадiв, то скiфи вирiшили скоритися. Вiн пояснив скiфськi символи так: миша й жаба означають землi, якими володiтиме вiн, а птах i стрiли швидка скiфська кiннота й усе вiйсько, яке здається на його милiсть. Дарiïв дорадник Горбiй витлумачив суть скiфських дарiв iнакше: Коли ви, перси, не злетите в небо, як птахи, або не зариєтесь у землю, як мишi, або не пострибаєте в болото, як жаби, то поляжете вiд цих стрiл»4*. Фактично таким же способом повiдомлення iнформацiï з використанням послань-предметiв користуються i деякi сучаснi пiвденноафриканськi племена. Оголошуючи вiйну своïм ворогам, вони кладуть томагавк символ вiйни на стежку, що проходить через пограничну мiж племенами територiю.
На думку М.Т. Доленко, 1.1. Дацюк, першим натяком на письмо були умовнi позначки мисливцiв, якi клали у певному напрямку гiлки дерев або ж малювали стрiли на землi чи вирiзали ïх на стовбурах дерев. Передачею руху стрiлками широко користуються й зараз на дорогах, на вулицях мiст тощо4».
Наступним кроком у розвитку письма було малюнкове письмо, за якого рiзнопланова життєва iнформацiя передавалась через зображення людей, тварин, предметiв. Так, зображення воïнiв i мамонта, пронизаного списами, могло бути запрошенням сусiдньому племенi на спiльне полювання. У рiзних куточках земноï кулi у печерах, на скелях давнi предки людей зробили велику кiлькiсть малюнкiв, цим самим залишивши нам iнформацiю про найважливiшi подiï життя та побуту.
З розвитком суспiльства малюнки стали бiльш схематичними i врештi-решт перетворилися на умовнi позначення-символи, причому знаки-символи передавали не лише якiсь конкретнi поняття, а й абстрактнi. Так, наприклад, слово сонце передавали у формi кола О , слово середина Ш чотирикутником з вертикальною лiнiєю посерединi тощо. Часто виникала потреба передавати велику за обсягом i складну для зображення iнформацiю. Значкiв, порiвняно iз малюнками, ставало все бiльше i бiльше, якi з часом стали втрачати подiбнiсть до зображуваних предметiв i перетворилися в iєроглiфи. Слово iєроглiф походить вiд гр. Ьiего$ священний, 1у1юi рiзьблене зображення. Iєроглiфiчне письмо було важливим кроком у розвитку писемностi, але воно мало суттєвi недолiки. Оскiльки кожен iєроглiф позначав цiле слово, для позначення величезноï кiлькостi предметiв, явищ, аб-
411 Лаврiв П. Iсторiя пiвденносхiдноï Украïни; - Львiв, 1992.-С.10.
44 Доленко М.Т.Дацюк 1.1, та iн. Сучасна украïнська мова.- К., 1964.С.78.
страктних понять потрiбна була й велика кiлькiсть значкiв. Крiм того, ним не можна було передавати власнi назви та складнi поняття. Тому спершу власнi iмена, а пiзнiше й iншi слова почали розкладати на склади i кожен склад позначати iєроглiфом. Це вже було складове (силабiчне) письмо. Ще пiзнiше приголосний звук позначався iєроглiфом, а голосний значком над iєроглiфом. Якщо таким способом записати слова голос, море, весело, то це виглядатиме так: г*л*с, м*р, в'с'л*. Кiлькiсть знакiв у складовому письмi поступово зменшилась. Так, у фiнiкiйцiв, писемнiсть яких була поширеною у багатьох краïнах Середземного моря, таких знакiв було вже 22.
У Давнiй Грецiï у IX ст. до н.е. на основi фiнiкiйського виник новий вид писемностi алфавiтне письмо, за яким голоснi й приголоснi звуки позначалися окремими знаками. Сукупнiсть знакiв (букв), розмiщених у певному порядку, якi застосовуються в тiй чи iншiй мовi для передачi на письмi звукiв мови, називається алфавiтом або азбукою. Цi назви виникли iз складання назв перших двох букв алфавiту. З грецьких альфа» i вiта» (iнакше бета») виникла назва алфавiт», а iз назв букв старослов'янського кириличного алфавiту азь» (сучасне а) i боукьi» (сучасне б) азбука». I система письма, i форма букв грецького алфавiту з деякими змiнами були використанi при створеннi алфавiтiв рiзних народiв (грузинського, вiрменського, вiзантiйського, готського), у тому числi й слов'янського.

9. Походження письма orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1161