II. Виникнення мов. 6. ЗакономIрностI виникнення, формування I функцIонування мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1155


На Земнiй кулi iснує бiльше трьох тисяч мов, i всi вони продукт тривалого iсторичного розвитку того чи iншого народу. ïхнє формування розтягувалося в часi на сотнi, а то й на тисячi рокiв. За цей перiод напрацьовувався i шлiфувався ïхнiй словниковий запас, та чи iнша мова пристосовувалася до менталiтету народу-носiя, його способу життя i мислення, природного оточення тощо. Сам процес виникнення мову рiзних куточках свiту, утому числi й на теренах Украïни, вiдбувався за певними закономiрностями.
За родоплемiнного ладу кровнi родичi утворювали рiд, який являв собою тiсно згуртований колектив, спiльнi дiï якого були спрямованi на здобуття засобiв для iснування та ïх спiльного споживання. Рiд говорив однiєю мовою. Спочатку це була невелика кiлькiсть слiв i най- примiтивнiша граматика, якi протягом еволюцiï збагачувались i вдосконалювались. Мова постiйно розширювала своï виражальнi можливостi, вiдтворюючи складнi життєвi процеси народу-носiя, мiнливi умови його життя, пристосовуючись до його способу мислення, менталiтету. А умови життя роду були складними. Рiд жив iз того, що давала навколишня природа. Але коли природнi ресурси мiсцевостi вичерпувалися, а рiд збiльшувався за чисельнiстю членiв настiльки, що певна територiя вже не могла його прогодувати, вiн подiлявся на декiлька родiв, що розселялися на нових, придатних для життя територiях. Такi вiдгалуженi спорiдненi роди, якi вийшли з одного роду, утворювали плем'я, яке спочатку говорило спiльною мовою, а згодом, коли з'являлися новi поняття, мови починали рiзнитися i чим далi, тим бiльше. Так утворювалися дiалекти однiєï мови.
Доля прамови та ïï дiалектiв складалася по-рiзному. Ареал ïхнього iснування то збiльшувався, то зменшувався. Окремi з них розгалужувалися, розросталися, на ïхнiй основi виникали iншi мови, якi, розширюючи своï виражальнi можливостi, виходили на новий виток розвитку, iншi ж, навпаки, пiд впливом рiзних несприятливих чинникiв занепадали, а часом i зовсiм зникали з мовноï карти свiту.
I.П. Ющук зазначав, що … коли приблизно три тисячi рокiв тому на
лiвий берег Тибру, туди, де пiзнiше виник Рим, прийшло плем'я латинян,
ïх було небагато декiлька сот осiб. Племена, що там жили,
говорили зовсiм iншими мовами, iнодi навiть дуже далекими вiд
латинськоï (наприклад, написiв етруською мовою й досi не вдалося
розшифрувати). Та з часом цi племена, пiдкоренi латинянами,
засвоïли ïхню мову й самi стали ïï носiями й
поширювачами. Коли в II ст. до н.е. Римська держава завоювала
iберiйськi племена на Пiренейському пiвостровi, то через своïх
чиновникiв i вiйсько поширила тут латинську мову, яка схрестилася з
iберiйськими, i внаслiдок ïхньоï тривалоï
взаємодiï постали iспанська, галiсiйська, каталонська,
португальська мови. У I ст. до н.е. римляни завоювали галлiв, накинули
ïм латинь i з виниклоï таким чином латино-галльськоï
сумiшi врештi-решт сформувалася французька мова. Так само на початку
II ст. н.е. римляни принесли свою мову дакам, i вона, змiшавшись тут iз мiсцевою, перетворилася на румунську. Сьогоднi романськими мовами, в основу яких лягла латинь, розмовляє понад пiвмiльярда
14
людей рiзного етнiчного походження» .
Будь-яка мова якнайкраще пристосовується до психологiчних особливостей того народу, який ïï створив, до його способу мислення, природного середовища. Але, потрапивши з тих чи iнших причин на чужу територiю, вона обов'язково зазнає певних змiн, що пояснюється намаганням пiдкореного народу вiдстояти право на своє iснування i пристосувати чужу мову до своєï ментальностi. Яскравим прикладом може бути англiйська мова, яка через певнi iсторичнi обставини стала державною мовою багатьох народiв у рiзних куточках свiту. В Австралiï вона стала австралiйським дiалектом англiйськоï мови. Крiм того, iснують ïï канадський, пiвденноафриканський, iрландський, новозеландський, ямайський варiанти, якi мають певнi вiдмiнностi у фонетицi, граматицi, лексицi.
Саме за такою приблизно схемою i пiд впливом подiбних чинникiв виникли i сформувались романськi, германськi, тюркськi, слов'янськi та iншi мови.
Запитання i завдання на закрiплення:
1. Скiльки мов iснує на Земнiй кулi?
2. Чим Ви поясните, що цi мови стоять на рiзних етапах розвитку?
3. Яка схема виникнення мов? Якi чинники впливають на ïх формування
i розвиток?
14 Ющук I. П. Мова наша украïнська.- К., 2001.-С'. 10.

II. Виникнення мов. 6. ЗакономIрностI виникнення, формування I функцIонування мов orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1155