<< Главная страница

III. I розIйшлися словени по землI I прозвалися Iменами сво&IUML;ми …» (ПовIсть времяних лIт») 7. Ареал проживання слов'янських племен. ЗахIднослов'янськI, пIвденнослов'янськI та схIднослов'янськI мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1157


Встановлення вiку будь-якого суспiльно-iсторичного явища (держави, народу, мiста, культурно-iсторичного регiону, мови) науковими методами iсторiï чи археологiï передбачає необхiднiсть довести безперервнiсть його життя вiд припущеного часу його виникнення». Слов'яни як сформований окремий iндоєвропейський етнос з'явилися на iсторичнiй аренi не ранiше кiнця Ш тисячолiття до н. є.1» Ареал проживання слов'янських племен займав величезну територiю, яка простяглася на землях вiд Днiпра до Карпат зi сходу на захiд i вiд витокiв Вiсли до нижньоï течiï Дунаю з пiвночi на пiвдень, тобто на землях сучасноï Украïни. Цi племена розмовляли на спорiднених дiалектах праслов'янськоï або спiльнослов'янськоï (нинiшнi назви) мови.
Етнотворчi процеси на цiй територiï почалися з першоï половини середини I тисячолiття н.е., коли розпалася давньослов'янська спiльнiсть i з неï виокремились три етнiчнi єдностi схiднi, захiднi i пiвденнi слов'яни. Безпосереднiм поштовхом до цього став демографiчний вибух, коли густота населення досягла 10 чол. на 1 км2. Вибух» почав викидати цiлi племеннi союзи назовнi, якi в пошуках новоï батькiвщини максимально використовували для власного змiцнення i консолiдацiï вiйськово-полiтичний конвергентний фактор, що вело, у свою чергу, до виникнення нових великих i самостiйних етносiв- народiв17. Почалося велике переселення народiв, яке стало можливим внаслiдок розпаду гунського об'єднання в пiвнiчному Причорномор'ï та Наддунайщинi в VI ст., i вiдкрились шляхи для мiграцiï слов'ян на пiвдень та пiвденний захiд на нижнiй Дунай.
Iсторична довiдка: германськi племена готiв, якi на початку н. є. жили на пiвденному узбережжi Балтiйського моря та в нижнiй течiï
!» Залiзняк Л. Вiд скланинiв до украïнськоï нацiï. — с.62.
Пiпторак Г. Походження украïнцiв, росiян i бiлорусiв та ïхнiх мов.-К., 2001.-С.19.
» Макарчук С.А. Украïнський етнос.-Львiв, 1992.- С. 16.
Вiсли, шукаючи нових земель, у кiнцi II ст. н. є. вирушили на пiвденний схiд через територiю сучасноï Украïни, змiшалися iз скiфсько- сарматськими племенами Причорномор'я, Надазов'я та Криму i наприкiнцi Ш ст. створили могутню державу. Але ця держава iснувала недовго. Уже наприкiнцi IV ст. Пiвнiчне Причорномор'я було захоплене войовничими кочовими племенами тюркського походження гунами, якi пiдкорили готiв i утворили свою державу, королем якоï став Аттила. У серединi V ст. гуни захопили значну частину Балкан- ського пiвострова, дiйшли до Константинополя i увiрвалися в Галлiю. У 452 р. Аттила спустошив Пiвнiчну Iталiю i пiдiйшов до Рима, але наступного 453 року вiн несподiвано помер, пiсля чого гунський союз розпався, а в 469 роцi гуни були остаточно розбитi. Отже, пiсля розпаду гунського союзу вiдкрилися шляхи для мiграцiй слов'янських племен iз перенаселених праслов'янських територiй на пiвдень та пiвденний захiд. Однi з них рушили на захiд i зайняли всю територiю сучасноï Польщi, Чехiï, Словаччини, Угорщини, Австрiï. Це захiднi словяни, ïхня давня назва венеди, мовами яких є: польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька та мертва полабська.
Частина слов'янських племен, що проживали на пiвнiч вiд Дунаю, перейшли Дунай i вже у УI-УII ст. н.е. осiли на Балканському пiвостровi, островах Егейського моря та захiдному узбережжi Малоï Азiï. Колись цих слов'ян називали склавинами, зараз це пiвденнi словяни. ïхнi мови: болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська та мертва писемна старослов янська.
Слов'яни, що залишилися на прабатькiвщинi свого проживання, сформували етнос, який дiстав назву схiдних словян (колишня назва анти).
Сучаснi схiднословянськi мови: украïнська, росiйська та бiлоруська.
Визначенням часу зародження конкретного етносу з усiма його характерними ознаками, включаючи й мову, на думку Г. Пiвторака, вважається культурно- iсторична неперервнiсть його розвитку. Завдяки неперервностi розвитку зберiгається генетичний зв'язок мiж окремими фазами розвитку культури та мови даного етнiчного органiзму протягом усього його життя. Тому навiть вiдмiннi етномовнi та етнографiчнi особливостi, якi ми спостерiгаємо впродовж вiкiв на рiзних територiях сучасноï Украïни, є невiд'ємними складовими всiєï iсторiï украïнського народу, його культури*.

Пiвторак Г. Походження украïнцiв, росiян i бiлорусiв та ïхнiх мов.-К., 2001.- С.36.
Археологи довели безперервний розвиток матерiальноï культури та етнографiчних рис украïнського етносу за останнi 1500 рокiв, тобто з VI ст. н.е., коли почався розпад давньослов'янськоï спiльностi i почалася мiграцiя племен (так зване велике переселення народiв»). Це й традицiйне спорудження жител каркаснi хати-мазанки, звичай бiлити бiлою глиною стiни зсередини i зовнi»', робити бiля хати призьбу й фарбувати ïï червоною глиною, розмальовувати пiч квiтами, пiвнями чи жар-птицями тощо. Усi цi 1500 рокiв на украïнських етнiчних землях мiж киïвською Надднiпрянщиною, схiдними Карпатами та Прип'яттю розвивався один етнос, який вiд часiв пiзнього середньовiччя має назву украïнського4«.
Проте етнотворчi процеси у середовищi схiдних слов'ян на цьому не припинилися. Починаючи з VI ст., слов'янськi племена колонiзуються балтськими племенами, якi заселяли землi сучасноï Бiлорусi. Зайшлий слов'янський елемент з огляду на свою культурну вищiсть, а також масовiсть протягом кiлькох столiть, на думку С.А. Макарчу- ка, асимiлює й поглинає балтiв i угро-фiнiв, якi, однак, залишилися у складi майбутнiх бiлорусiв (балти) i росiян (балти i угро- фiни) помiтним субстратом. Отже, на пiвденнiй периферiï схiдного слов'янства ще ранiше проходив слов'яно-скiфський конвергенцiйний процес, на пiвнiчнiй слов'яно-балтський, на пiвнiчно-схiднiй слов'яно-балто-угро- фiнський. Цей процес завершився до IХ-Х ст. i привiв до формування на основi схiдного слов'янства трьох етнiчних процесiв, якi в ÏХ- на початку X ст. почали об'єднуватися в Руську державу, що виступила новим конвергенцiйним фактором41.
Коли ж саме iз середовища давньоруськоï етнiчноï спiльностi починає видiлятися украïнський етнос? Вважають, що цей процес почався з другоï половини XII столiття. Украïнський етнос за майже 800-лiтню iсторiю свого розвитку сформував лише йому притаманнi ознаки, пройшов ряд вiдмiнних вiд iнших схiднослов'янських етносiв (росiян i бiлорусiв) полiтичних, соцiально-економiчних i етнокультурних етапiв, кожен з яких так чи iнакше вплинув на його долю i позначився на нацiональнiй свiдомостi, психологiï, характерi, мовi, культурi, традицiях, духовних, морально-етичних i матерiальних цiнностях.
59 Третьяков П.Н. По следам древних славянских племен. — Л. 1982. є.26.
411 Пi втора к Г. Походження украïнцiв, росiян i бiлорусiв та ïхнiх мов.К., 2001 .С.24.
41 Макарчук С.А. Украïнський етнос. Львiв, — 1992. — СI7.
Запитання i завдання на закрiплення:
Якоï найважливiшоï умови слiд дотримуватися при встановленнi вiку держави, народу чи мови?Коли з'явилися на iсторичнiй аренi слов'яни як сформований iндоєвропейський етнос?Назвiть ареал проживання слов'янських племен. Iз територiєю якоï сучасноï держави вiн збiгається?Коли почалися етнотворчi процеси на давнiх слов'янських територiях i яка ïх основна причина?Що Ви знаєте про велике переселення народiв»? Коли воно сталося?Де оселилися захiднi слов'яни? Як ïх ранiше називали? Назвiть захiднослов'янськi мови.Назвiть ареал проживання пiвденних слов'ян та ïх мови. 8. Яка давня назва схiдних слов'ян? Чи покидали вони своï споконвiчнi територiï? Назвiть схiднослов'янськi мови.
Скiльки рокiв нараховує безперервний розвиток матерiальноï культури та етнографiчних рис украïнського етносу? Якi археологiчнi свiдчення пiдтверджують цю цифру? 10. На який перiод припадає колонiзацiя слов'янами балтських i уг-
ро-фiнських племен? Чим закiнчився цей процес?
Коли саме iз середовища давньоруськоï культурно-полiтичноï спiльностi почав видiлятися украïнський народ як своєрiдна етнiчна спiльнiсть i в чому це проявилося? Лiтература
11. Баран В.Д. Раннi слов'яни мiж Днiстром i Прип'яттю. — К.,
1972.
Баран В.Д. Давнi слов'яни. — К., 1998.Залiзняк Л.Л. Вiд склавинiв до украïнськоï нацiï. — К., 1997.Залiзняк Л.Л. Етногенез украïнцiв, бiлорусiв та росiян // Пам'ять столiть. — 1997. — 4.Iсаєвич Я. Початок державностi i раннi етапи формування схiднослов'янських народiв. К., 1991.Кобьiчев В.П. В поисках прародиньï славян. — М., 1973.Макарчук С. Украïна i украïнцi: поява, поширення та утвердження назв. -Львiв, 1994.Петров В.П. Етногенез слов'ян. — К., 1972.Пiвторак Г. Украïнцi: звiдки ми i наша мова. — К., 1993.
12. Пiвторак Г. Походження украïнцiв, росiян, бiлорусiв та
ïхнiх мов.
- К., 2001.
11. Седов В.В. Происхождение и ранняя история славян. — М., 1979.
12. Третьяков П.Н. Финно-утрьi, балтьi и славяне на Днепре и Волге.
— М., 1966.

III. I розIйшлися словени по землI I прозвалися Iменами сво&IUML;ми …» (ПовIсть времяних лIт») 7. Ареал проживання слов'янських племен. ЗахIднослов'янськI, пIвденнослов'янськI та схIднослов'янськI мови orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1157


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация