IV. Зародження, формування та розвиток освIти. Книгодрукування в УкраÏнI. 11. ОсвIта в КиÏвськIй РусI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1165


Формування Киïвськоï Русi як держави вХ-ХI ст. висунуло цiлий ряд важливих проблем, якi потребували негайного вирiшення. Але давала про себе знати вiдсутнiсть освiчених людей як для внутрiшнього управлiння в державi на рiзних рiвнях ïï структуризацiï, так i для зовнiшньополiтичноï та зовнiшньоекономiчноï дiяльностi, зокрема для налагодження i пiдтримки економiчних та полiтичних стосункiв з Вiзантiєю та iншими державами. Це прекрасно розумiв киïвський князь Володимир Великий, який з цiєю метою вiдкрив на Русi першi державнi школи для дiтей тогочасноï знатi нарочитоï чади» бояр, дружинникiв, княжих мужей». Першi набори в такi школи не були добровiльними, а здiйснювалися за наказом князя, тобто примусово, але згодом освiта набула популярностi.
Уже в той час iснувало два типи шкiл школи, де готували адмiнiстраторiв, дипломатiв, освiчених людей для подальшоï державноï дiяльностi, i школи, де вчилося майбутнє духовенство. Автор Повiстi врем'янихлiт» наводить змiст текстiв договорiв Русi з греками 911, 944 i 970 рокiв, з яких чiтко простежується потреба держави в освiчених людях, у писемностi.
С.П. Обнорський, який дослiджував мову цих договорiв, зазначав, що у договорi 944 року вказано, що посли та купцi, вiд'ïжджаючи до Вiзантiï, повиннi були мати писанi грамоти вiд киïвського князя, а не золотi чи срiбнi печатки, як це було ранiше. Iз введенням християнства як державноï релiгiï потрiбнi були власнi кадри духовенства, а не запрошенi з Болгарiï, i богослужбовi книги, якими вони могли користуватися. Починаючи з X столiття, по всiй Русi вiдкриваються парафiяльнi церкви, кожна з яких для рiчноï соборноï служби потребувала 8 богослужбових книг, а соборнi храми ïх повиннi були мати 26. Це й стало основною причиною вiдкриття шкiл для навчання церковнослужителiв. У таких школах …вчили не тiльки читати та писати, але й спiвати церковних пiсень та ще вчили грецькоï мови. Iз шкiл виходили священики та iншi церковнi служителi, писцi, що переписували книги (бо тодi ще не вмiли ïх друкувати),
перекладчики, шо перекладали книжки з грецькоï та iнших мов на церковнослов'янську»58.
Школи для духовенства найчастiше органiзовувались при монастирях, найбiльшоï популярностi здобула Новгородська школа, вiдкрита князем Ярославом. Навчитися грамотi можна було не тiльки в державних школах Києва чи Новгорода, ай у приватних учителiв. Так, Феодосiй Печерський здобув освiту в невеликому Курську, де вiн учився в єдиного учителя» i, за словами лiтописця Нестара, незабаром вивчив усi граматики»59.
Пропагуючи освiту на Русi, князi киïвськi були прикладом для iнших у оволодiннi книжними науками. Так, про киïвського князя Ярослава, прозваного в народi Мудрим, лiтописець пише: Ярослав до книг прикладався, часто читав вдень i вночi; зiбрав багато писарiв i перекладав книги з грецькоï на слов'янську мову i так списано багато книг i зiбрано вiрним на науку. Отак як один чоловiк землi пооре, а другий посiє, а iншi жнуть i споживають у достатку так було i з Ярославом: батько його Володимир зорав землю i зробив ïï м'якою хрещенням просвiтив; Ярослав засiяв книжними словами серця вiрних людей, а ми пожинаємо, користаючи з книжноï науки».
Iнший лiтопис оповiдає, що Ярослав, приïхавши до Новгорода, зiбрав з-помiж дiтей старост i священикiв триста душ i звелiв ïх учити книгам». Вiн наказує попам по городам и онiм мiстам» навчати простих людей i як наслiдок письменнi тодi були не тiльки князi, дружина та духовенство, а й багато городян» | М. Аркас|.
Неоцiненна роль у питаннях просвiти належала бiблiотекам. Перша i фактично на той час найбiльша бiблiотека (на 950 томiв) була вiдкрита у 1037 роцi в Софiï Киïвськiй Ярославом Мудрим. Князевi привозили книги з Болгарiï та Грецiï, цiлий штат переписувачiв працював над ïх перекладами. За монастирським статутом, бiблiотека пiдпорядковувалась особливому брату-бiблiотекарю. За його розпорядженням, братiя у певнi часи займалася прочитанням книг або ж ïх переписуванням. Поряд iз переписувачами над книгою працювали редактори, перекладачi, художники, майстри, якi виготовляли пергаментний папiр, а також ювелiри. Книги на той час це надзвичайно дорогi речi, якi могли собi дозволити лише князi та монастирi. Як
5*Толочко П.П. Древний Киев.-К 1983,- С. 158.
59 Голочко П.П. Там само.- С.-158.
свiдчать джерела, у Вiзантiï в XI столiттi за одну книгу можна було купити великий мiський будинок або 12 гектарiв землi. Немає сумнiву, що й на Русi цiна на книги була не меншою1.
Окремi князi киïвськi прославилися своєю освiченiстю, любов'ю до книг i великим потягом до знань. Високоосвiченою людиною свого часу був Володимир Мономах, який знав 5 мов i на прийомах iноземних послiв обходився без толмача», галицький князь Ярослав Осмомисл вiльно володiв вiсьмома мовами, а онука Ярослава Мудрого органiзувала в Києвi при Андрiïвському монастирi школу для младьiх девиц», де навчали дiвчат i грамотi, i ремеслу.
Як бачимо, нашi далекi предки не цуралися науки, а прагнули ïï, гiдно оцiнивши красу i мудрiсть книг.
Запитання i завдання на закрiплення:
1. На який перiод припадає формування Киïвськоï Русi як
держави? Якi проблеми у зв'язку з цим виникли?
Хто навчався у перших державних школах, вiдкритих Володимиром Великим? Чи було це навчання добровiльним, тобто за бажанням, чи примусовим?Кого i для яких державних потреб готували цi школи? Якi предмети там вивчались?Чому киïвського князя Ярослава прозвали у народi Мудрим, а галицького князя Ярослава Осмомислом? Чи вдалi цi прiзвиська?Що Ви знаєте про першу бiблiотеку на Русi?Чим Ви поясните те, що книги на Русi коштували неймовiрно дорого?Хто такий брат-бiблiотекар i яку роботу пiд його керiвництвом виконували монахи?Вивчiть напам'ять крилатий вираз про красу i мудрiсть книг, який нараховує майже тисячу рокiв.

IV. Зародження, формування та розвиток освIти. Книгодрукування в УкраÏнI. 11. ОсвIта в КиÏвськIй РусI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1165