<< Главная страница

XVII. Укра&IUML;нська дIаспора у свIтI 75. Укра&IUML;нська дIаспора у свIтI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1296


Iсторично так склалося, що корiнне населеня Украïни споконвiчно мрiяло про волю, якоï не мало впродовж усiєï своєï iсторiï. Золота Ор-да, Польща, Литва, Туреччина, Австро-Угорська та Московська iмперiï всi вони, хто довший, хто коротший час, поневолювали наш народ. Не слiд забувати i за власне панство, яке, не гiрше вiд iноземних заво-йовникiв, випивало останнi соки зi свого ж таки народу. Тому не дивно, що частина украïнцiв у той чи iнший час покидала обжитi мiсця i в пошуках кращоï долi вирушала у далекi краïни в Америку, Канаду, Австралiю, Бразилiю. Ще недалеко вiдiйшли тi часи, коли тих, хто покинув Украïну, вважали ïï зрадниками. Зараз ми знаємо, шо переважна бiльшiсть украïнських емiгрантiв це палкi патрiоти Украïни, ïï культури, мови, традицiй, якi вони успiшно культивують у мiсцях свого теперiшнього проживання. Нашого цвiту по всьому свiту», так говорить мудра народна приказка. I дiйсно, по всьому свiту розкидали украïнцiв вiтри революцiй, полiтичних, економiчних та соцiальних негараздiв. Причини емiграцiï украïнцiв рiзнi: це й пошуки кращого життя на чужинi, i переслiдування за полiтичнi погляди, це й переселення з Нiмеччини (вчених, робiтникiв, бiженцiв) пiсля Другоï свiтовоï вiйни на постiйне мiсце проживання до США, Канади, Австралiï, Бельгiï, Латинськоï Америки тощо. Видiляють декiлька етапiв емiграцiï: I етап друга половина XIX — початок XX ст.; II етап перiод мiж Першою свiтовою i Другою свiтовою вiйнами (19141941рр.); Ш етап Друга свiтова вiйна i повоєнний перiод (1945-1952рр.); IV етап сучасна емiграцiя. Масове переселення селян Захiдноï Украïни до Америки та Канади припадає на кiнець XIX — початок XX столiття. Сподiваючись за морем знайти своє щастя, тисячi заробiтчан ïхали на далеку чужину, з болем у серцi прощаючись навiки з рiдним краєм. Коли почуєш, як в тишi нiчнiй Залiзним шляхом стугонять вагони, А в них гуде, шумить, пищить, мов рiй, Дитячий плач, жiночi скорбнi стони, Важке зiтхання i гiркий проклiн, Тужливий спiв, дiвочiï дисканти. То не питай: Се поïзд вiдки вiн? Кого везе? Куди? Кому вздогiн? Се емiгранти. Коли побачиш на перонi десь Людей, мов оселедцiв тих, набито, Жiнок худих, блiдих, аж серце рвесь, Зiв'ялих, мов побите градом жито, Мужчин понурих i дiтей дрiбних I купою бруднi, старiï фанти Наваленi пiд ними i при них, На лицях слiд терпiнь, надiй марних, Се емiгранти…*7 Щоб дати реальну характеристику становища населення Захiдноï Украïни у 20-30 роки XX столiття, треба звернутися до статистики. Полiтика панськоï Польщi була спрямована на придушення розвитку промисловостi на цiй територiï i перетворення ïï на свiй аграрний при-даток. Голодна, винищувана туберкульозом багатотисячна армiя безро-бiтних у мiстах постiйно зростала. Так, заданими бiржi працi у Польщi (йдеться про окупованi нею територiï Захiдноï Украïни та Захiдноï Бi-лорусi) на 1-е сiчня 1924 року налiчувалось 7581 безробiтний, а на 1-е жовтня 1925 року ïх було вже 210030. Але це дуже применшенi цифри, насправдi було бiльше 400000 безробiтних, не рахуючи ïхнiх родин. В одному тiльки Львовi налiчувалось 30000 безробiтних, серед яких було 4000 учителiв i 700 лiкарiв. У Перемишлi всього було 60000 населення, а безробiтних 10000, причому ïхнi ряди безперервно зростали2»». До крайнього занепаду було доведене i сiльське господарство. Безземелля, низька культура обробiтку землi, голод, злиднi доводили селян до вiдчаю, прирiкали ïх на голодне животiння i вимирання. Чорне ж моє поле, ниво моя мила, Та щоби ти, ниво, золото родила, М7 I. Франко. Твори в двадцяти томах, т. XI. — К., 1952. — СI 35. »* Микитась В.I. Правда про Василя Стсфаника. — К., 1975. — С.14. Золото родила, шовки дорогiï, Щоби ти прокормила дiточки дрiбнiï. Дiточки дрiбнiï, як тi ластiв'ята За ощiпком витягають дрiбнi рученята. Блiдi рученята, личка опалiï, Як погляну на вас, дiти, аж ми серце млiє. Аж ми серце млiє i слiз повнi очi, Чи я на вас не працюю вiд рання до ночi? Таку маю заплатоньку за тяжку роботу. За тяжку роботу не маю сорочки… Чом же, ниво, не вродила по два колосочки? Один колосочок дiтей годувати, I за другий колосочок вiйту дань давати. (Народна пiсня) Тiльки будучи у повному вiдчаï, мiг скласти народ таку пiсню! Та й хiба могло бути iнакше в краïнi, де ти зайва людина, зайва на землi, яку ти обробляєш, але яка тобi не належить. Споконвiчна проблема землi була найболючiшою для селянства. Як же вона вирiшувалась на Захiднiй Украïнi i на чию користь? На Прикарпаттi за офiцiйними даними польськоï статистики, невеликiй купцi помiщикiв та куркулiв належало близько 70 % всiєï землi, а бiднякам лише 30 %. Крiм того, 11 % селянських господарств взагалi були безземельними, 60 % селянських господарств не мали коней, 21 % ко- 269 рiв i т.iн. У Станiславському воєводствi 630 помiщикiв володiли бiльше нiж половиною всiєï земельноï площi воєводства, тодi як понад 200000 бiдняцьких господарств володiли лише однiєю чвертю придатноï для хлiборобства землi. Сiм повiтiв Захiдноï Украïни (i 100000 десятин землi в Захiднiй Бi-лорусi) належали графовi Потоцькому. Кароль Радзивiлл в одному тiльки маєтку Давiдгрудек» на Полiссi мав понад 80000 гектарiв землi. Бiльше, нiж по 100000 моргiв землi мали графи Маврикiй За- мойський i Сапєга, бiльше, нiж по 50000 моргiв графи Скуржев- ськi, князi Чарторийськi, Любомирськi, Януш Радзивiлл та iншi Радянське Прикарпаття. Довiдник-путiвник.- Ужгород,, 1969.- С.37. Микитась В.I. Правда про Василя Стефаника. — К., 1975. — С. 10. Таке становище селян Захiдноï Украïни можна було порiвняти зi становищем iндiйських племен у резервацiях в Америцi. Справдi, дуже дикою виглядала краïна, в якiй у 30-х роках XX столiття можна було прочитати оголошення про те, що продається 11-рiчна дитина за десять злотих, п'ять пудiв хлiба i кiлька пудiв картоплi (Газета Iлюс- тровани кур'єр подзєнни»). Тому не випадково, що вкрай зубожiлi, доведенi до вiдчаю i робiтники, i здебiльшого селяни, шукали порятунку в далеких чужих краïнах. Майже 40 тисяч працездатного населення лише iз Прикарпаття протягом 20 рокiв (1919-1939 рр.) виïхало до Америки, Канади, краïн вропи . Перше, з чим стикалися украïнськi емiгранти за кордоном, це мовний бар'єр, який програмував ïх на найближчi декiлька рокiв лише на найважчу фiзичну роботу. Емiгранти, не знаючи стилю життя, звичаïв народу, а особливо мови, були чужими людьми в чужому для них свiтi. …Ходжу по Канадi та й милi рахую, Гей, гей, та й милi рахую. Где м'я нiч захопить, там i ночую. Писав би я листи, та й вже папiр маю. Пiшов би-м на пошту дороги не знаю. Хоть знаю дорогу, та не знаю мови. Бiдний же я, бiдний в канадськiй недолi . По-друге, нова, незнайома структура суспiльних вiдносин, чужi закони, звичаï, традицiï, не знаючи якi важко вписатися в життя у чу-жiй краïнi. I останнiй, не менш важливий фактор, терпиме чи не-приязне ставлення корiнного населення до прибульцiв, якi вносять дисонанс у розмiрений ритм життя i, що найважливiше, претендують на робочi мiсця. Все це в перiод адаптацiï украïнцiв у США спричи-нило тенденцiю до об'єднання ïх у певну етнiчну спiльнiсть, яка до наших днiв зберегла украïнську мову, самобутню нацiональну куль-туру, традицiï, звичаï. Нинi в Америцi проживає 1 мiльйон 200 тисяч украïнцiв (i тих, хто у той чи iнший час емiгрував з Украïни, i тих, хто вже народився в Америцi, але зберiг нацiональнiсть украïнцiв). Усiх ïх об'єднує не просто шанобливе, а навiть, можна сказати, трепетно- бережливе ставлення до украïнськоï мови, до культури украïнського народу. Ще в 20-х роках минулого столiття при церквах були вiдкритi першi украïнськi цiлоденнi школи. Зараз у рядi унiверситетських центрiв (Гарвардський, iллiнойський, Нью-Йоркський, Калiфорнiй-ський, Колумбiйський та iн.) є можливiсть одержати диплом фахiвця з украïнськоï мови. Украïнiстику (мова, лiтература, географiя, iсторiя, соцiологiя та iн.) викладають у 28 унiверситетах та коледжах США. Тiльки Гарвардський унiверситет приймає на лiтнi курси укра-ïнознавства щороку до 100 студентiв. Близько 4 тис. украïнцiв нинi є 273 викладачами у коледжах, унiверситетах краïни .

XVII. Укра&IUML;нська дIаспора у свIтI 75. Укра&IUML;нська дIаспора у свIтI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=1296


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация